14. Записи в Державному реєстрі зберігаються протягом п’яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач (заставодержатель) має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження або про продовження строку дії реєстрації, але не більше як на п’ятирічний строк.
На обтяжувана (заставодержателя) покладається обов’язок самостійно або на вимогу боржника (заставодавця) чи особи, права якої порушено записом про обтяження (заставу), протягом п’яти днів подати держателю або реєстратору заяву про припинення обтяження (застави). Порушення цього обов’язку тягне відповідальність обтяжувана (заставодержателя) у вигляді відшкодування збитків.
Стаття 578. Застава майна, що є у спільній власності
1. Майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.
1. Передання в заставу майна, що перебуває у спільній (сумісній або частковій) власності, можливе тільки за згодою всіх співвласників. Це правило ст. 578 ЦК і ст. 6 Закону «Про заставу» [64] є спеціальним. Воно поширюється на спільну часткову і сумісну власність і виключає застосування загального правила ст. 361 ЦК, відповідно до якого співвласник майна має право самостійно розпорядитися своєю часткою у спільній частковій власності. Правило ст. 578 ЦК і ст. 6 Закону «Про заставу» виключає також застосування положень ст. 369 ЦК щодо порядку розпоряджання майном, що є об’єктом спільної сумісної власності. Лише правило абзацу третього ч. 2 ст. 369 ЦК про письмову форму і нотаріальне посвідчення згоди співвласників на вчинення право- чину щодо розпоряджання спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, слід застосовувати щодо форми згоди співвласників на здійснення правочину щодо застави спільного майна. Такий висновок погоджується з частиною другою ст. 6 Закону «Про іпотеку» [197], яка допускає передання в іпотеку майна, що є у спільній власності, лише за нотаріально посвідченою згодою всіх співвласників. Якщо ж договір застави не підлягає нотаріальному посвідченню, згода співвласників на передання в заставу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності, повинна оформлятись письмово, крім випадків, коли відповідно до п. 3 ст. 208 ЦК вартість об’єкта права спільної власності не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів фізичних осіб. Згода на укладення договору застави одним із співвласників або уповноваженою співвласниками особою може бути надана шляхом підписання договору застави всіма співвласниками (п. 3.1 роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням Закону «Про заставу» [396]). Це — найбільш доцільний спосіб оформлення згоди співвласників на передання спільного майна в заставу.
Стаття 579. Заміна предмета застави
1. Предмет застави може бути замінений лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.
1. Заміна предмета застави може істотно зачіпати інтереси заставодержателя через різну вартість майна і неоднакову його ліквідність. Але навіть і поза зв’язком з цими обставинами заміна предмета застави допускається лише за згодою заставодержателя. Договором або законом може бути передбачено право заставодавця на заміну предмета застави без згоди заставодержателя.
2. Застава товарів в обороті або переробці за визначенням передбачає право заставодавця на заміну предмета застави в межах, встановлених договором застави.
Стаття 580. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави
1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов’язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави.
1. Укладення договору застави не виключає дії ст. 323 ЦК, відповідно до якої ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження (псування) речі несе її власник, якщо інше не встановлене законом або договором. Під випадковим знищенням (пошкодженням) в ст. 580 ЦК, ст. 8 Закону «Про заставу», як і в ст. 323 ЦК, розуміється знищення (пошкодження) речі внаслідок широкого спектра причин, що виключають вину сторін договору застави (внаслідок дії непереборної сили, інших випадкових обставин).
2. Але навіть у разі випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) предмета застави на заставодавця покладається обов’язок на вимогу заставодержателя надати в заставу рівноцінний предмет. Якщо це можливо, заставодержатель вправі вимагати відновити знищений або пошкоджений предмет застави. Невиконання заставодавцем зазначених обов’язків тягне виникнення на боці заставодержателя права вимагати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов’язання (ч. 1 ст. 592 ЦК).
Стаття 581. Страхування предмета застави
1. Якщо предмет застави не підлягає обов’язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму.
У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.
1. За загальним правилом, ст. 581 ЦК страхування предмета застави здійснюється за згодою сторін договору застави на суму, яка цими сторонами погоджена. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика. Заставодержателю буде нелегко здійснити своє право застави на вимогу до страховика. Щоб уникнути труднощів, слід передбачати договором застави, що заставодавець зобов’язаний застрахувати предмет застави на користь заставодержателя. Якщо заставодавець здійснить заміну предмета застави у зв’язку з його знищенням чи псуванням або виконає зобов’язання, забезпечене заставою, отримання заставодержателем страхового відшкодування втрачає підставу, а тому в таких випадках заставодержатель зобов’язаний повернути отримане страхове відшкодування.
2. Предмет іпотеки підлягає обов’язковому страхуванню (п. 35 частини першої ст. 7 Закону «Про страхування» [180]; ст. 8 Закону «Про іпотеку» [197]).
Стаття 582. Оцінка предмета застави
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України» автора Авторов коллектив на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО“ на сторінці 47. Приємного читання.