Розділ ІІІ ОКРЕМІ ГАЛУЗІ ПРАВА

Так, залежно від часу проведення можна виокремити такі види фінансового контролю:

а) попередній (передує здійсненню фінансово-господарських операцій та здійснюється на стадії складання, розгляду та затвердження проектів бюджетів, кошторисів, планів, договорів. Його основною метою є попередження порушень фінансового законодавства);

б) поточний (проводиться в короткі часові відтинки, безпосередньо в процесі здійснення господарських та фінансових операцій. Він дає змогу знайти помилки і зловживання, що їх припустилися як на стадії попереднього контролю, так і безпосередньо в ході здійснення фінансово-господарської операції);

в) наступний (здійснюється по завершенню конкретної фінансово-господарської операції чи по закінченні певного звітного періоду. Він вирізняється поглибленим і всеосяжним підходом до вивчення фінансово-господарської діяльності контрольованого суб’єкта, комплексним характером).

Залежно від суб’єкта, контроль забезпечується на державному, муніципальному, громадському, аудиторському рівнях. Так, державний фінансовий контроль здійснюють органи держави, наділені відповідною компетенцією щодо провадження контрольних дій. При цьому можна виокремити органи:

– загальної компетенції – Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України;

– спеціальної компетенції – спеціально створені для фінансового контролю (податкові органи, Рахункова палата, фінансові інспекції, казначейство).

Муніципальний фінансовий контроль здійснюється органами місцевого самоврядування. Сфера його застосування досить широка (від затвердження місцевого бюджету, його виконання і затвердження звіту про його виконання до конкретних питань дотримання фінансової дисципліни, що входять до компетенції органів місцевого самоврядування). Як у державному, так і в муніципальному фінансовому контролі можна також виокремити (залежно від галузі дії) надвідомчий (міжвідомчий) і внутрішньовідомчий контроль.

Громадський фінансовий контроль являє собою незалежний фінансовий контроль, що здійснюється представниками громадськості на добровільній і безоплатній основі.

Аудиторський фінансовий контроль є незалежним професійним фінансовим контролем, який проводять аудитори (фізичні особи) і аудиторські фірми.

Залежно від сфери публічної фінансової діяльності вирізняють: бюджетний, податковий, валютний, банківський, страховий контроль. Виокремлення перелічених видів фінансового контролю в цьому випадку фактично ставлять у залежність від тієї галузі фінансової діяльності, в якій безпосередньо здійснюється такий контроль.

Фінансовий контроль застосовує відповідні методи, що становлять сукупність способів, засобів і прийомів із здійснення контрольних функцій. На застосування тих чи інших методів передусім впливають: обсяг компетенції контролюючого органу; цілі та завдання, що перед ним поставлені; момент проведення фінансового контролю. Основними методами фінансового контролю є: обстеження, облік, аналіз, інвентаризація, перевірка й інспектування (ревізія). Вони конкретизуються в різних методиках і правилах проведення контролю, а саме: в обліку; обстеженні; аналізові; інвентаризації; перевірці; інспектуванні.

Облік являє собою досить специфічний фінансово-контрольний метод, сфера застосування якого головним чином обмежується діяльністю контролюючих органів при здійсненні реєстрації суб’єктів контролю (наприклад, платників податків) чи в інших випадках, позначених чинним законодавством. Облік не обмежується суто реєстраційною роботою, а містить також аналітику і створення інформаційної бази.

Обстеження є найбільш характерною дією для попереднього контролю, і проводять його відносно конкретних сторін фінансової діяльності контрольованого суб’єкта. При обстеженні здійснюється діагностика його фінансового стану і дослідження звітності, робиться первинний аналіз дотримання фінансового законодавства, оцінка відповідності його діяльності статутним документам.

Аналіз відбувається на основі звітності (поточної чи за певний період) і будується на використанні таких спеціальних статистичних прийомів, як індексний метод, метод середніх і відносних величин. При цьому методі фінансового контролю шляхом аналітичної діяльності досліджуються основні фінансово-економічні характеристики об’єкта контролю, що найчастіше дає змогу виявити неявні порушення фінансової дисципліни та їх причини.

Інвентаризація – це система контрольних дій, під час яких перевіряється наявність основних засобів, товаро-матеріальних цінностей, грошових коштів, стану розрахунків. Її суть полягає в тому, що перевірка наявності і стану об’єктів визначається оглядом, підрахунками, вимірюванням, зважуванням. При її проведенні комісією складається інвентарний опис.

Перевірка являє собою контрольну дію на певній ділянці діяльності контрольованого суб’єкта, і здійснюється з використанням облікових, звітних документів для виявлення порушень фінансової дисципліни у сфері публічної фінансової діяльності й усунення їх наслідків. Можна виокремити такі підстави класифікації видів перевірок залежно від:

а) організаційної ознаки: планові (внесені у встановленому порядку до плану роботи контролюючого органа); позапланові (здійснюються певною мірою раптово, поза планом, за наявності законодавчо визначених підстав);

б) підстави призначення: повторні (проводяться через деякий час після первісної фінансової перевірки в разі визнання її неякісно проведеною або з метою контролю за усуненням виявлених порушень. Їх проводять з тих самих питань і охоплюють вони той самий часовий період, що і первісні); додаткові (здійснюються для з’ясування питань, що не ставилися перед первісною перевіркою, найчастіше у зв’язку зі знову виниклими обставинами);

в) обсягу: повні (охоплюють всі сторони фінансово-господарської діяльності); часткові (у їх перебігу перевіряються окремі сторони фінансово-господарської діяльності); комплексні (здійснюються, як правило, групою фахівців, при цьому перевірці підлягає дуже широке коло взаємозалежних питань); тематичні (присвячені певному колу питань, ділянці роботи (темі), охоплюють окремий напрямок діяльності суб’єкта, що перевіряється, чи виокремлений тип операцій);