Розділ ІІІ ОКРЕМІ ГАЛУЗІ ПРАВА

Винятковою формою митного контролю є особистий огляд. Він проводиться за письмовим рішенням керівника митного органу або особи, яка виконує його обов’язки, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України.

Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред’явити громадянину письмове рішення керівника митного органу чи особи, яка виконує його обов’язки, ознайомити громадянина з його правами та обов’язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари.

Факт ознайомлення громадянина з рішенням про проведення особистого огляду засвідчується посадовою особою митного органу відповідним написом на рішенні про проведення такого огляду. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи митного органу, яка пред’являла зазначене рішення громадянинові.

У разі потреби для участі у здійсненні митного контролю можуть залучатися спеціалісти та експерти.

Залучення спеціалістів та експертів здійснюється керівником митного органу або його заступником за погодженням з керівником підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи експерт.

На підставі міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, у пунктах пропуску через державний кордон України може здійснюватися спільний митний контроль з митними органами суміжних держав.

З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов’язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди і порушень митних правил, у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, вільних митних зон, митних складів, складів тимчасового зберігання, а також в інших місцях, визначених відповідно до МК України, створюються зони митного контролю.

Зони митного контролю можуть бути постійними, у разі регулярного розміщення на їх території товарів, що підлягають митному контролю, або тимчасовими, які утворюються на час здійснення митного контролю.

20.4. Відповідальність за порушення митних правил

Враховуючи значення додержання митних правил для економіки країни, ідеології, здоров’я населення та інших елементів життєдіяльності, кожна країна, незалежно від змісту, ролі їх впливу на свої внутрішні інтереси, під впливом міжнародних митних конвенцій, у першу чергу «Міжнародної конвенції про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства» 1977 р. (Україна приєдналася до неї 23 травня 2000 р.) адекватно реагує на порушення цих правил, встановлюючи ті чи інші санкції. Деякі країни (США, Австрія тощо) у законодавчому обігу взагалі не використовують поняття «митна злочинність» та «митні правопорушення». Українське законодавство визнає та використовує ці терміни. Митна злочинність – це сукупність злочинів, об’єктом яких є порушення правил переміщення товарів, інших предметів (особистих речей), наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, або фальсифікованих лікарських засобів через митний кордон України. Чинний Кримінальний кодекс України (далі – КК України) до цієї групи відносить злочини, які визначені ст. 199 «Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державних цінних паперів чи білетів державної лотереї», ст. 201 «Контрабанда», ст. 268 «Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини», ст. 300 «Ввезення, виготовлення або розповсюдження товарів, що пропагують культ насильства і жорстокості», ст. 301 «Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів», ст. 305 «Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», ст. 333 «Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки» та деякими іншими, що в судовій практиці України практично не зустрічаються. Головним чином вона має справу зі злочинами, визначеними у ст. 201 та ст. 305 КК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 р. № 4025-VI значно розширилась сфера адміністративної відповідальності за митні правопорушення через декриміналізацію товарної контрабанди. Тобто кримінальну відповідальність за ст. 201 КК України з цього часу тягне лише незаконне переміщення специфічних видів товарів (історичних та культурних цінностей, зброї, отруйних та вибухових речовин тощо).

У МК України 2012 р. вказано, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи, за які МК України передбачена адміністративна відповідальність.

Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами посадові особи цих підприємств.

За вчинення порушень митних правил МК України передбачає широкий спектр санкцій. Так, відповідно до ст. 461 МК України, за порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення, як попередження, штраф, конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення – безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Також передбачено, що попередження та штраф можуть застосовуватися тільки як основні адміністративні стягнення за порушення митних правил. А конфіскація товарів, транспортних засобів може застосовуватися як основне і як додаткове адміністративне стягнення. За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове адміністративні стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється адміністративна відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове адміністративні стягнення, застосування лише додаткового адміністративного стягнення без основного не допускається, крім випадку, передбаченого ч. 3 ст. 467 МК України: в разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.

Особливої уваги заслуговує новела у сфері відповідальності за порушення митних правил – компроміс. Відповідно до ст. 521, за відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак злочину провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та митним органом, посадова особа якого здійснює провадження у справі. У разі припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу особа, яка вчинила це правопорушення, вважається такою, що не була притягнута за нього до адміністративної відповідальності.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Охарактеризуйте поняття «митне право».

2. Назвіть джерела митного права та дайте їм характеристику.

3. Простежте історію кодифікації митного законодавства України.