Розділ ІІІ ОКРЕМІ ГАЛУЗІ ПРАВА

15. Що є підставами для адміністративної відповідальності?

16. Назвіть особливості адміністративної відповідальності.

17. Які обставини виключають адміністративну відповідальність?

18. Якою є адміністративна відповідальність неповнолітніх?

19. Визначте поняття «адміністративне правопорушення».

20. Назвіть ознаки адміністративного правопорушення.

21. Що є об’єктом адміністративного правопорушення?

22. Назвіть об’єктивну сторону адміністративного правопорушення.

23. Хто є суб’єктом адміністративного правопорушення?

24. Що слід розуміти під суб’єктивною стороною адміністративного правопорушення?

25. Які є види адміністративних стягнень?

26. Які є види заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх?

27. Який порядок накладення адміністративних стягнень?

28. Які строки накладення адміністративних стягнень?

Глава 20

ОСНОВИ МИТНОГО ПРАВА

20.1. Предмет і поняття митного права

В історії існування митної справи України та правового інституту її регулювання є декілька періодів, коли ці важливі атрибути державної діяльності належали Українській державі. По-перше, це період її існування як незалежної держави до приєднання до Російської імперії у 1773 р.; по-друге, це короткі етапи створення спочатку УНР, потім Української соціалістичної республіки, хоча, на жаль, організація цього виду державної діяльності ще значною мірою будувалася на положеннях Митного уставу Російської імперії 1910 р. Утворення 30 грудня 1922 р. СРСР, членом якого стала Україна, позбавило її повноважень у сфері митної діяльності, оскільки вони були сконцентровані у віданні союзних органів влади та управління як найбільш важливі напрямки державної діяльності. Тобто повноваження по регулюванню та здійсненню митної справи в Україні протягом тривалого часу змінювалися залежно від інтересів та прагнень її керівництва або інтересів держав, до складу яких входила Україна, або інтересу держав, що мали вплив на її політику, у тому числі на митну. Тому прийнятий Верховною Радою УРСР 25 червня 1991 р. Закон УРСР «Про митну справу в Україні» є революційним актом, що став підставою для створення в нашій державі, яка ще перебувала у складі СРСР, нового виду її державної діяльності та нової галузі права – митного права. Стаття 1 Закону проголошувала: «Україна як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу. Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності України». Як стверджувалося у ст. 2 Закону, «територія України становить єдину митну територію, в межах якої Україна має виключну юрисдикцію щодо митної справи. Межі митної території України вважаються митним кордоном України».

24 серпня 1991 р. Верховною Радою України було урочисто прийнято Акт проголошення незалежності України, яким було визначено її новий політико-правовий статус як самостійної суверенної держави. Виходячи з життєвих інтересів українського народу, Верховна Рада почала підготовку фундаментальних законодавчих актів, які мали стати гарантією суверенітету та вільного розвитку країни. Одним із них став перший в історії нашої держави Митний кодекс України, який був прийнятий 12 грудня 1991 р.

Реалізація економічних реформ у країні, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, інтеграція України у світовий економічний простір обумовили можливість вступу нашої держави до Світової митної організації. Це, у свою чергу, спричинило внесення змін у правове регулювання митної справи в Україні з урахуванням якнайшвидшої адаптації нашого митного законодавства до міжнародних норм і стандартів, а також використання міжнародного досвіду організації та функціонування митної системи для подальшого вдосконалення митної служби України.