Розділ ІІІ ОКРЕМІ ГАЛУЗІ ПРАВА

– контроль за безпечністю та відповідністю при здійсненні митної справи;

– управління митною інфраструктурою.

Функції митної служби:

– економіко-регуляторна;

– фіскальна;

– інформаційно-статистична;

– міжнародно-комунікаційна;

– контрольно-організаційна;

– захисна.

Згідно з наказом Міндоходів України від 1 лютого 2013 р. № 1 «Про введення в дію тимчасових структури та штатного розпису Міністерства доходів і зборів України», Департамент митної справи у своїй структурі включає Управління організації митного контролю та оформлення, Управління митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями, Управління кадрової роботи, Управління аналізу ризиків та аналітичної роботи. Кожне управління, у свою чергу, поділено на відповідні відділи.

Відповідно до ст. 551 МКУ 2012 р., Митна служба України має емблему та прапор, опис та порядок використання яких встановлюються Президентом України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, здійснює свої повноваження на всій митній території України.

Особливе місце серед митних органів належить експертним установам, на які покладено обов’язкове проведення митних експертиз, порядок проведення яких закріплений у главі 50 МК України «Митні експертизи», що є частиною Розділу XI «Митний контроль». До реорганізації Держмитслужби України до органів, що здійснювали експертизу в митній справі, було віднесено Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи, в її підпорядкуванні перебували відповідні експертні служби, що створювалися в обласних митницях.

З вищенаведеного наказу не зрозуміло, який саме відділ займатиметься безпосередньо експертною роботою, однак одним із пріоритетних напрямків роботи служби залишається проведення експертних досліджень товарів, які переміщуються через митний кордон. Експертиза має на меті встановлення хімічних та фізичних параметрів товару, які значною мірою допомагають правильно класифікувати товар згідно з УКТ ЗЕД.

20.3. Митний контроль

Митний контроль є одним із найважливіших напрямків роботи митних органів. Це специфічний вид державного контролю, що обумовлюється, по-перше, тим, що він здійснюється особливою гілкою державного апарату країни – Управлінням організації митного контролю та оформлення новоствореного Міністерства доходів і зборів України, по-друге – різноманітними формами, методами, заходами та засобами цього контролю.

З точки зору часу здійснення митний контроль поділяється на попередній, поточний та наступний. Для прискорення митних процедур з 15 грудня 2011 р. у всіх пунктах пропуску автомобільного, повітряного та залізничного сполучення в Україні введений механізм здійснення попереднього документального контролю. Він передбачає проведення всіх контрольних заходів: карантинних, фітосанітарних, санітарних, екологічних – виключно посадовими особами митниці. Представників відповідних служб митники залучатимуть лише в разі виникнення якихось проблемних питань.

Поточний контроль – це контроль, який здійснюється під час перетинання товарами та транспортними засобами комерційного призначення митного кордону України. Наступний (аудит-контроль) – це проведення контрольних засобів щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення, які вже перетнули митний кордон України і випущені у відповідний митний режим. Такий контроль здійснюється шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

З точки зору предмета контролю він поділяється на фактичний та документальний. Фактичний передбачає перевірку безпосередньо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, багажу, ручної поклажі, територій та приміщень, де містяться товари під митним контролем чи здійснюється підконтрольна митним органам діяльність, тощо. Документальні перевірки стосуються документів та відомостей і можуть проводитися у вигляді документальної виїзної перевірки (здійснюється за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється), документальної невиїзної перевірки (здійснюється за місцезнаходженням митного органу; предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств).

З точки зору форм митний контроль поділяється на такий, що здійснюється шляхом перевірки документів та відомостей, які надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де містяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю чи провадиться діяльність, контроль за якою, відповідно до МК України та інших законів України, покладено на митні органи; перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем.