Розділ ІІ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Декларація про державний суверенітет України містить десять розділів, у яких проголошені основні принципи розвитку України як суверенної держави. Зокрема, в ній зазначається, що:

«Україна як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого права на самовизначення;

– єдиним джерелом державної влади в республіці є народ України, від імені якого може виступати виключно Верховна Рада України;

– державна влада України є суверенною і здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу та судову;

– Україна має своє громадянство і забезпечує рівність перед законом усіх громадян республіки;

– територія України є недоторканною і не може бути змінена або використана без її згоди;

– народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України;

– Україна самостійно встановлює порядок охорони природи та використання природних ресурсів;

– Україна самостійна у вирішенні питань науки, освіти і культури;

– Україна має право на власні Збройні Сили та має власні внутрішні війська і органи державної безпеки;

– Україна є суб’єктом міжнародного права і здійснює безпосередні відносини з іншими державами».

Спроба державного перевороту в Москві та заволодіння владою так званим ГКЧП поставили під загрозу і суверенітет України. З метою запобігання цьому 24 серпня 1991 р. був прийнятий Акт проголошення незалежності України, у якому зазначалось:

«Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р.:

– продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні;

– виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами;

– здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України.

Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення».

1 грудня 1991 р. Акт проголошення незалежності України був одностайно схвалений народом України на Всеукраїнському референдумі. Його підтримали 28,8 млн громадян, тобто близько 90,32 % тих, хто взяв участь у референдумі.

5 грудня 1991 р. Україна першою з колишніх союзних республік заявила, що Договору 1922 р. про утворення Союзу РСР стосовно себе більше не визнає.