TextBook Національний дохід не примножується розподілом.
Яцек Войрох
Макроекономіка - це розділ економічної теорії, в якому досліджується функціонування національної економіки як єдиного цілого.
На національному рівні функціонує величезна кількість економічних суб'єктів, і кожен з них досягає певних економічних результатів, які досить суттєво відрізняються один від одного. У зв'язку з цим досліджувати національну економіку за індивідуальними поведінковими функціями суб'єктів та індивідуальними результатами їх економічної діяльності неможливо. Саме тому аналіз національної економіки ґрунтується на основних агрегованих макроекономічних показниках: валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, національний дохід та ін. Навіть суб'єкти аналізу будуть агрегованими: сектор домогосподарств, підприємницький сектор, сектор державний та сектор іншого світу (закордон).
Інакше кажучи, макроекономічний підхід досліджує сумісну (спільну, суспільну) діяльність усіх економічних суб'єктів та результат цієї сумісної діяльності.
§ 1. Зміст, види та пропорції національного (суспільного) відтворення
§ 2. Теоретичні моделі суспільного відтворення
Спрощене, абстрактне, але достатньо достовірне й прийнятне для практичного застосування вираження пропорцій та взаємозв'язків національного відтворення відображається у схемах і моделях відтворення.
Теоретичне осмислення взаємозв'язків і пропорцій національного відтворення вперше в історії економічної науки було описано французьким економістом, представником школи фізіократів Франсуа Кене у праці "Економічна таблиця" (1758).
Припущення, на які спирається модель:
- кругообіг сукупного суспільного продукту, що виробляється, розподіляється й обмінюється між класами та утворює основу економічного життя суспільства;
- продуктивною працею є виключно землеробська праця, яка єдина створює чистий продукт"1, всі інші види діяльності є корисними, але безплідними;
-структура суспільства складається з трьох класів: продуктивного, класу власників і безплідного класу.
Продуктивний клас обробляє землю, авансує свою працю в сільське господарство, вирощує щорічний продукт та забезпечує доходи землевласникам.
Клас власників існує за рахунок чистого продукту землі, частину якого він отримує від продуктивного класу (за вилученням щорічних авансів та витрат на використання земельних угідь).
До класу власників Ф. Кене відносить короля, який отримує дохід у формі податків, духовенство, формою доходу якого є десятина, та землевласників, які отримують орендну плату за землю.
Клас власників виконує важливі суспільні функції: він є проміжною ланкою між продуктивним і безплідним класами; бере участь у реалізації продукту, створеного цими класами; а землевласники є відповідальними за належне ставлення до земель, що перебувають в експлуатації.
Безплідний клас (громадяни, діяльність яких не пов'язана із сільським господарством) додає до вартості продуктів земле* робства вартість власних засобів існування. Цей клас споживає у вартісному вираженні рівно стільки, скільки виробляє.
Витрати цього класу оплачують клас власників та продуктивний клас:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія: Політекономія» автора Базилевича В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 15. НАЦІОНАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО І ВІДТВОРЕННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.