Розділ «§ 4. Ціноутворення на ринку праці. Заробітна плата як явище ринку»

Праця - це ресурс, який займає особливе місце на ринку ресурсів у зв'язку з тим, що доходи від цього ресурсу є домінантними для найчисленнішої соціальної групи населення в будь-якій країні світу.

Особливість ресурсу "праця" полягає в тому, що це єдиний ресурс, який не має відособленого від власника цього ресурсу існування. Це означає, що власником здатності до найманої праці є індивід. Саме вів вільний обирати сферу застосування своїх трудових здібностей. Тому й розпочнемо розгляд питання з індивідуальної пропозиції праці.

Для спрощення аналізу абстрагуємось від того, що праця може бути переважно розумовою чи фізичною, простою чи складною, кваліфікованою чи некваліфікованою, престижною чи непрестижною і т. ін. І припустимо, що є тільки один вид однорідної праці.

За такої передумови вибір найманого працівника стосовно того, на який час віл віддасть підприємцю в користування свої здібності і скільки часу залишить для дозвілля, визначається величиною реальної ставки заробітної плати2 (ціни праці).

Надання права використання підприємцем своїх здібностей за певну плату за своїм змістом є не чим іншим, як продажем найманим працівником своїх трудових послуг.

Крива індивідуальної пропозиції трудових послуг (праці) може мати різні конфігурації (рис. 13.3а, б).

Рис. 13.3а ілюструє ситуацію, за якої нижньою межею ставки реальної заробітної плати, за якої наймані працівники погоджуються пропонувати свої послуги, є (№/Р)0. Крива 5 має висхідний нахил, це означає, що у найманих працівників є бажання пропонувати більше праці у міру зростання ставки заробітної плати.

На рис. 13.36 зображена крива пропозиції 5І2 складної конфігурації. За відносно низьких ставок реальної заробітної плати (від (И^/Р)0 до (№/Р)м) крива в12має висхідний нахил. Починаючи зі ставки, що перевищує(Ж/Р)", працівник скорочує пропозицію своєї праці. Чому так відбувається?

Вибір між зростанням доходу та збільшенням часу дозвілля

Пропозиція праці для підприємства за умови досконалої конкуренції

На досконалоконкурентному ринку праці підприємство є одним із багатьох покупців трудових послуг, які пропонуються багатьма продавцями (найманими працівниками). Тому окреме підприємство не може впливати на ціну праці і сприймає її як таку" що задається ринком. Це означає, що крива пропозиції праці 5Ь на досконалоконкурентному ринку праці має вигляд горизонтальної лінії, яка проходить через ринкову ставку заробітної плати, оскільки пропозиція праці за цих умов є абсолютно еластичною за ціною (рис. 13.4).

За досконалої конкуренції на ринку праці середні затрати на одиницю праці (АС£) і граничні затрати на додаткову одиницю праці збігаються з незмінною ставкою заробітної плати. Це означає , що за незмінності рівня ставки заробітної плати підприємство зможе найняти стільки працівників, скільки йому буде потрібно. Те саме є і в окремій галузі, якщо ця галузь не основний роботодавець у регіоні або за окремою спеціальністю. Але для окремої галузі горизонтальна крива пропозиції праці є швидше винятком, а не правилом.

Пропозиція праці для галузі

Пропозиція праці в масштабах економіки

Ринкова рівновага та рівновага підприємства на конкурентному ринку праці

Ринкова рівновага на ринку праці встановлюється в точці перетину кривих ринкового попиту на працю 2)£ та ринкової пропозиції праці 5£ (рис. 13.6а).

Із рис. 13.6а видно, що рівноважній точці Е відповідає рівноважна ставка заробітної плати со* та рівноважний рівень зайнятості в економіці Х#*.

Рівновага на рис .13.6а відображає стан повної та ефективної зайнятості.

Повна зайнятість - всі, хто бажає запропонувати за встановленою ринком праці рівноважною ціною (ставкою заробітної плати) певний обсяг праці, можуть реалізувати свої бажання. Навіть за умови перевищення чисельності робочої сили над рівноважним обсягом зайнятих Ь* в економіці матиме місце повна зайнятість. Пояснюється це тим, що надлишок чисельності робочої сили над І/ буде утворювати природний рівень безробіття, який означає, що те число трудових ресурсів, які за цих умов добровільно залишаються без роботи, не бажають за певної ставки заробітної плати (со*) пропонувати більше праці, ніж V.