Розділ «§ 2. Класифікація економічних циклів за тривалістю та їх характеристика. Середні цикли та їх фази»

Економічна теорія: Політекономія

За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі" середні та довгі.

Короткі цикли називають циклами Кітчина, на честь англійського економіста, статистика Джозефа Кітчина. Він пов'язував малі цикли з коливанням запасів золота і визначав їх повторюваність з періодичністю три роки і чотири місяці. Основоположник економетрики Веслі Мітчелл вбачав причину малих циклів у сфері грошового обігу і визначив їх тривалість для США у 40 місяців, тобто теж три роки і чотири місяці.

Малі (короткі) цикли пов'язані із порушенням та встановленням рівноваги на споживчому ринку.

Причиною коротких циклів є зміни, що відбуваються у сфері кредиту. Тому вони і проявляються як кризи кредитної сфери.

Середні цикли ще називають циклами Клемента Жугляра (за ім'ям французького вченого-економіста, який досліджував середні цикли у другій половині XIX ст.). Він вважав, що причина середніх циклів - теж у сфері кредиту, і виявив їх періодичність (8-10 років). Ця періодичність збігається а періодичністю середніх циклів, причину яких вчені вбачали в періодичності оновлення основного капіталу.

До середніх хвиль відносять так звані будівельні цикли Сой-нона Кузнеця (за ім'ям американського вченого, лауреата Нобелівської премії). Він вважав, що циклічні коливання пов'язані з періодичним оновленням житла та деяких типів виробничих споруд, і визначив їх тривалість (періодичність) в 15-20 років.

Існування довгих хвиль (великих циклів) пов'язане зі зміною базових технологій, джерел енергії та об'єктів інфраструктури, їх ще називають циклами Кондратьєва на честь російського вченого Миколи Кондратьєва. Його дослідження ґрунтувались на статистичних даних щодо динаміки виробництва чавуну, свинцю, вугілля, а також середнього рівня цін, заробітної плати та ставки відсотка, зовнішньоторговельного обороту та інших показників в Англії, Франції, Німеччині і США за період із 80-х рр. XVIII ст. до 20-х рр. XX ст. На основі економетричного аналізу він визначив дві з половиною довгих хвилі тривалістю 54-55 років з висхідною та низхідною фазами.

Низхідна фаза великого циклу - це період зміни базових технологій та технологічних структур, котрий триває 20-25 років. Упродовж цієї фази відбуваються малі та середні цикли, що створює підґрунтя для найвагоміших внесків у технічне переоснащення.

Висхідна фаза великого циклу - це період піднесення економічного та науково-технічного розвитку суспільства, що триває 25-ЗО років, протягом яких можливі також циклічні коливання, пов'язані з оновленням основного капіталу, масовим поширенням нових технологій, зародженням і розвитком нових галузей економіки.

Розглянемо детальніше середні цикли, які ще називають промисловими.

Промисловий (економічний) цикл є найгострішою формою прояву властивих ринковій (капіталістичній) економіці суперечностей і водночас досить жорстким, але дієвим способом вирішення їх.

Матеріальною основою промислового циклу, згідно з марксистською теорією, є періодичне оновлення основного капіталу.

Періодичність циклів, таким чином, визначається періодом оновлення основного капіталу. Чим швидше відбувається це оновлення, тим частіше відбуваються кризи. У період, описаний К. Марксом, оновлення основного капіталу здійснювалося з періодичністю 10-11 років. Такою була й періодичність середніх (промислових) циклів.

Класична схема ділового циклу включає в себе чотири фази (рис. 16.1).

Рис. 16.1. Схема класичного ділового циклу

Коротко охарактеризуємо кожну з фаз ділового циклу.

Ознаки економічної кризи:

- перевиробництво товарів порівняно з платоспроможним попитом на них;

- значне скорочення обсягів виробництва;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія: Політекономія» автора Базилевича В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „§ 2. Класифікація економічних циклів за тривалістю та їх характеристика. Середні цикли та їх фази“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

  • Глава 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • Глава 2. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ СУСПІЛЬСТВА. ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ

  • Глава 3. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ

  • Глава 4. ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІК

  • § 3. Криза і розпад командно-адміністративної системи та необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкових відносин

  • § 4. Концепції переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки

  • § 5. Формування інституційних та економічних умов переходу країн до нової системи господарювання

  • Глава 5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ЇХНЯ ЕВОЛЮЦІЯ

  • § 3. Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники

  • § 4. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне

  • § 5. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості

  • § 6. Альтернативні теорії вартості

  • § 7. Закон вартості, його сутність та функції

  • Глава 6. ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ І ГРОШОВОЇ О ОБІГУ

  • § 3. Грошовий обіг і його закони

  • § 4. Грошова система, її структурні елементи й основні типи

  • § 5. Валютні курси. Конвертованість грошей

  • § 6. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки

  • РОЗДІЛ II. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Глава 7. РИНКОВА ЕКОНОМІКА: СУТЬ, СТРУКТУРА ТА ІНФРАСТРУКТУРА

  • Глава 8. ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ. ТЕОРІЯ РИНКОВОЇ РІВНОВАГИ

  • § 3. Еластичність попиту і пропозиції

  • § 4. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага

  • Глава 9. КОНКУРЕНЦІЯ І МОНОПОЛІЯ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • § 2. Види економічної конкуренції

  • § 3. Методи конкурентної боротьби

  • §4. Монополія: причини виникнення, суть та основні форми

  • § 5. Антимонопольна політика держави. Антимонопольне законодавство

  • Глава 10. ПІДПРИЄМНИЦТВО У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • § 4. Класифікація підприємств за розміром. Малий бізнес. Нові види підприємницької діяльності

  • Глава 11. КАПІТАЛ. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА І ПРИБУТОК

  • Глава 12. РИНКОВІ ВІДНОСИНИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

  • § 3. Ринок земельних ресурсів. Ціна землі

  • § 4. Агропромислова інтеграція й агропромисловий комплекс

  • § 5. Державна політика регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва

  • Глава 13. ДОХОДИ, ЇХНІ ДЖЕРЕЛА Й РОЗПОДІЛ

  • § 3. Попит на ресурси та чинники, що його визначають, в теорії граничної продуктивності

  • § 4. Ціноутворення на ринку праці. Заробітна плата як явище ринку

  • § 5. Економічна рента і трансфертний дохід у складі заробітної плати. Форми і системи заробітної плати

  • § 6. Вплив держави та профспілок на функціонування ринку праці

  • § 7. Персональний розподіл доходів. Сімейні доходи, їх рівень, джерела і структура

  • Глава 14. ЕКОНОМІКА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ, РИЗИКУ І СТРАХУВАННЯ

  • РОЗДІЛ III. ОСНОВИ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • Глава 15. НАЦІОНАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО І ВІДТВОРЕННЯ

  • § 3. Система національного рахівництва: необхідність виникнення, зміст, цілі

  • § 4. Концепції та принципи побудови системи національних рахунків

  • § 5. Основні макроекономічні показники СНР

  • Глава 16. МАКРОЕКОНОМІЧНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ І ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

  • § 2. Класифікація економічних циклів за тривалістю та їх характеристика. Середні цикли та їх фази
  • § 3. Нециклічні коливання економіки

  • § 4. Безробіття, його зміст, причини, види, форми. Рівень безробіття. Наслідки впливу безробіття на економіку

  • § 5. Економічне зростання: зміст, типи, чинники

  • § 6. Концепції та найпростіші моделі економічного зростання

  • Глава 17. ФІНАНСОВА СИСТЕМА

  • § 3. Теорія оподаткування

  • Глава 18. КРЕДИТНА СИСТЕМА

  • § 2. Форми і функції кредиту

  • § 3. Кредитна система та її структура

  • Глава 19. УРЯДОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Глава 20. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ IV. ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Глава 21. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ЖИТТЯ І СВІТОВИЙ РИНОК

  • § 2. Форми міжнародних економічних відносин (МЕВ). Концепції трансформації

  • § 3. Всесвітній ринок товарів та послуг

  • § 4. Торговельний і платіжний баланси країни

  • § 5. Зміст і структура світової валютної системи

  • § 6. Сутність, причини, форми і тенденції розвитку міграції робочої сили

  • Глава 22. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЗАГАЛЬНОЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА