Для відпрацювання техніки фонаційного дихання необхідно засвоїти систему вправ. Частина з них запозичена нами з наукових праць, у яких досліджуються проблеми формування мовленнєвої діяльності акторів, педагогів1. Подаємо їх.
• 1. Вихідне положення: стати прямо, руки покласти на нижні ребра. Протягом трьох секунд наповнювати легені повітрям через ніс; затримувати повітря на три секунди; протягом наступних трьох секунд легко видихати повітря через рот. Ребра розслабились, а плечі й верхня частина грудної клітки не повинні опускатися. Повторювати 3—4 рази в різному ритмі: 3—3—3; 3—4—3; 3—5—4.
• 2. Вихідне положення: стати прямо, руки покласти на область діафрагми. Видихнути повітря, затримати дихання до моменту, коли з'явилося бажання вдихнути. Зробити глибокий вдих, щоб було приємно; діафрагма при цьому опускається, живіт вигинається вперед, затримати повітря на три секунди. Легко видихати через рот (губи "трубочкою"); діафрагма піднімається вгору, живіт втягується. Повторювати 4—5 разів.
• 3. Цю ж вправу можна виконувати й під час ходьби: на три кроки вдихати; на три кроки затримувати повітря; на наступні три кроки видихати повітря через рот.
• 4. Повільно вдихати повітря через ніс. Потім через вузький отвір, утворений губами (губи "трубочкою"), видихати повітря, намагаючись погасити "свічку" (вузька (2 см) смужка паперу імітує свічку). "Полум'я свічки" треба покласти паралельно і тримати його рівно в горизонтальному положенні впродовж кількох секунд (допоки "полум'я" вдасться утримувати в горизонтальному положенні).
• 5. Робити повільний вдих і такий же повільний видих, озвучуючи його. При цьому краще відтворювати звуки природи, тварин: шум вітру в лісі — ш-ш-ш-ш-ш...; сичання гусака — с-с-с-с-с-с-с...; гудіння телеграфного дроту під силою вітру — гу-гу-гу-гу-гу-гу...; дзижчання джмеля — ж-ж-ж-ж-ж-ж...
• 6. Імітувати нагнітання насосом гумового човна. Видихнути, на рахунок до п'яти набрати повільно повітря і потім, економно витрачаючи повітря, починати "накачувати човна", імітуючи рух рукою. Відтворювати звуки ш-ш-ш-ш... Відтворювати стільки звуків, скільки вистачить повітря на видихові. Не перериваючи "накачування" (і звукотворення), непомітно добирати повітря і так само на видихові продовжувати: ш-ш-ш-ш-ш... Стежити за роботою діафрагми.
• 7. Вихідне положення: дві людини стають напроти одна одної на відстані витягнутих рук. Долонями впираються одна в одну, імітуючи розпилювання колоди. В такт руху пилки нахиляються вперед-назад. Вдихнули і розпочали: "пилка" в один бік — с-с-с-с-с...; "пилка" в другий бік — з-з-з-з-з... і т. д. Стежити затим, щоб рівномірно опускалась і піднімалась діафрагма, контролювати непомітний добір повітря. Темп прискорюється, "пилка" все різкіше рухається то в один бік, то в інший. "Пильщики" в такт передражнюють "пилку": сьсь-зь-сь-зь...
• 8. Вихідне положення: стати рівно, ноги на ширині плечей, руки зімкнені над головою. Повільний вдих і разом з нахилом униз (руки торкаються підлоги) швидкий, поривчастий видих через рот з вимовлянням звукосполучень: хаі паї туї ca! сі!..
• 9. Вихідне положення: стати прямо, долоню правої руки покласти на місце руху діафрагми. Зробити видих. Потім повільний безшумний вдих і економний видих через губну щілину. Видих направляти на утворення певних звуків. Стежити, щоб тривалість видиху була в межах семи-десяти одиниць рахунку:
– а) вимовляти звук [ф];
– б) вимовляти звук [с];
– в) вимовляти звук [ш];
– г) вимовляти звук [ж];
– д) вимовляти звук [з].
• 10. Вихідне положення: сидячи на стільці, ноги трохи розставлені. Нахилити тулуб, торкаючись грудьми до колін, руки звисають — активний швидкий вдих. На декілька секунд затримати дихання. Повільно випрямитися, піднімаючи руки вгору, видих на звук [ш]. Пауза. Вправу повторювати декілька разів.
• 11. Вихідне положення: ноги на ширині плечей, голова опущена на груди. Підняти руки вгору — вдих; нахилитися вперед, руки перед собою долонями від себе, голову підняти, погляд вперед — видих на звуці [с].
• 12. Вихідне положення: ноги на ширині плечей, руки на поясі. Повернути тулуб наліво, направо — активний вдих, потім повернутися у вихідне положення — видих на звуці [м] із закритим ротом.
• 13. Вихідне положення: стоячи, ноги разом. Піднімаючись на пальці — вдих, опускаючись — видих із звуком [ф]. На видихові імітуйте руками рухи лижника.
• 14. Вправа виконується стоячи й сидячи. Повільно вдихнути, піднімаючи руки вгору (долоні звернуті догори), затримати дихання, витягнути руки й хребет, потім повільно видихнути із звуком [у], опускаючи руки вниз. Затримати дихання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія і техніка шкільного уроку» автора Кузьмінський А.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Техніка формування мовленнєвої культури вчителя“ на сторінці 8. Приємного читання.
