Технологія і техніка організації учнів на уроці

Технологія і техніка шкільного уроку

Ефективність уроку як педагогічного дійства залежить і від учнів, від їхньої організованості, дисциплінованості. Тому важливо знати й уміти застосовувати технологію і техніку підтримання належної дисципліни й організованості вихованців на уроці.

Кожен учень — це особистість з усіма її позитивними і негативними виявами характеру, які не завжди можна передбачити. Кожен учитель знає, що частина учнів так чи інакше схильна порушувати дисципліну на уроці. І не тому, що вони розбещені. Є така педагогічна мудрість: для переважної більшості учнів характерні відхилення у поведінці, бо в них не повною мірою сформований соціальний досвід.

Досвідчені педагоги знають, що в процесі уроку часто виникають ситуації, які можуть зруйнувати навіть добре сплановану режисуру уроку.

Приклад 1

Урок української мови в 5-му класі. Після виконання самостійної роботи вчителька пояснює навчальний матеріал про правопис займенників, використовуючи при цьому таблиці, робить певні записи на дошці. Учні також роблять записи в зошитах. Раптом у класі вибухає голосний сміх. Учителька повертається обличчям до учнів і бачить дивну картину: поряд з її столом сидить симпатичне цуценя і уважно дивиться на дошку, ніби читає написане. Діти радісними очима дивляться на цуцика, на вчительку, але сміх не вщухає... Композиція уроку зовсім зламалася, педагогові треба діяти, діяти негайно.

Приклад 2

У десятому класі молода вчителька веде урок хімії. Учні уважно слухають пояснення нового навчального матеріалу, записують у зошити формули, нові теоретичні поняття. І раптом Сергій Д., глянувши у вікно, викрикнув: "Дивіться, дивіться, як він б'є — прямо жах!" Учні, які сиділи біля вікна, повернули голови й побачили, що на дорозі застряг віз із дровами і їздовий що є сили б'є коня. В руці він тримав дебелого батога і раз за разом шмагав по спині і по ногах бідну конячину. Вона напружувалася з усіх сил, падала, піднімалася, але віз залишався на місці. Всі учні підійшли до вікон і з жалем дивилися на цю неприємну картину. Один з юнаків стурбовано сказав: "Хлопці, треба щось робити. Гайда усі надвір! Треба рятувати нещасну конячину..." Розуміємо, що добре спланована вчителькою палітра уроку несподівано зруйнувалася. Куди там до формули бензолу, поняття вільних валентностей. Треба боронити коня...

Подібні випадки можуть виникати часто. І знову ж таки: не варто чекати якихось порад-рецептів. Треба розглядати кожен випадок окремо й окремо створити для нього специфічний метод чи прийом. Методи і прийоми підтримання порядку, дисципліни на уроці мають застосовуватися не без розбору, а відповідно до тих закономірностей поведінки, які встановлені для учнів. Дехто з вольових педагогів намагається сповідувати надто жорстку дисципліну. Це призводить до того, що психологічно учні витрачають свої зусилля на те, щоб утримувати себе у визначених учителем рамках, бо будь-яке відхилення тут же помічається вчителем і карається. На уроках таких учителів завжди "залізна дисципліна", але низький рівень інтелектуальної праці.

Усі правила і прийоми підтримання належного порядку на уроці мають бути спрямовані на усунення причин, які ведуть до порушення дисципліни. Звідси перша вимога: знати ці причини, їх може бути багато. Розглянемо лише деякі.

Передусім, це — слабкий, недосконалий урок. Зазвичай говорять: урок пройшов погано, тому що учні вели себе жахливо. Але може бути й навпаки: учні вели себе непристойно тому, що урок був поганий. На хорошому уроці ніколи не буває поганої дисципліни. Хороший урок сам формує належну дисципліну. Тому важливо дотримуватися правила: створюй оптимальні умови для активної розумової праці учнів, забезпечуй достатній емоційний фон уроку. Якщо кожен учень упродовж уроку зайнятий цікавою посильною працею, то питання дисципліни відпадає саме по собі.

Іноді це не вдається. Буває, що на діяльність учнів можуть впливати сторонні чинники: емоційне перевантаження на попередньому уроці (активна робота на уроці музики і співів, коли учнів готували до участі в музичному фестивалі школи, ігрова діяльність на уроці фізичної культури та под.).

Приклад З

Учитель географії веде урок. І матеріал цікавий, і вчитель на достатньому дидактичному й емоційному рівні пояснює зміст навчального матеріалу, і засоби навчання використовує вдало, а все ж щось не так: учні неуважні, перемовляються між собою. В чому причина? Виявляється в тому, що напередодні уроку географії учні брали участь у спортивних змаганнях. Вони перебувають під враженнями пережитих хвилювань. їм не до географії. Що зробив учитель? Він не вдався до витрати часу на вмовляння, прохання уважно слухати пояснення та ін. Він припинив свою розповідь і запропонував: "Відкрийте підручник на 43-й сторінці. Читайте зміст навчального матеріалу, в робочих зошитах складайте план прочитаного. Я на дошці запишу запитання, на які ви маєте відповісти". Учні включилися в роботу і поглядали на дошку, де були записані запитання. Через дві хвилини в класі склалася ділова обстановка. Ось таким чином конкретна інтелектуальна праця мобілізує і дисциплінує учнів.

На уроці можуть траплятися порушення належного порядку окремими учнями. Причин таких порушень може бути безліч. Якщо спробувати класифікувати їх, то матимемо дві великі групи:

1. Причини, пов'язані із загальним настроєм класного колективу. Окремі учні чутливіше за інших сприймають цей настрій і відповідно більш активно, іноді навіть хворобливо реагують. Вони стають ніби "центрами", "лідерами" дезорганізації, своїми діями ще більше розпалюють ситуацію.

Приклад 4

8-й клас. Навчання розпочинається в другу зміну о 13.00. Першим іде урок фізики. Напередодні всі учні класу брали участь у шкільній спартакіаді. Тому на урок прийшли збуджені, переповнені враженнями від успіхів чи неуспіхів у певних видах спортивних змагань, несправедливістю, на їх думку, суддів та багато іншого. Окремі учні продовжують обговорювати події спартакіади. Сергій Т. виказує вголос своє обурення: "Яка несправедливість: нам не зарахували чисто забитого м'яча!" Інші також не можуть заспокоїтися...

Учитель має об'єктивно сприймати настрій учнів, навіть поділяти їхню стурбованість, запропонувати після уроків обговорити ці події. Одночасно розповісти вихованцям захоплюючу історію із серії "Цікава фізика". Не проводити перевірку домашнього завдання й оцінювання знань, а плавно перейти до опрацювання нового навчального матеріалу, залучивши всіх учнів до активної пізнавальної діяльності.

2. Порушення, пов'язані з діяльністю окремих учнів. Вони можуть бути викликані різними причинами: особливостями характеру, проявами темпераменту, рівнем інтелектуального розвитку, особливостями стосунків між учителем і учнем, станом здоров'я. Тут не можна давати вчителеві конкретні рекомендації у вигляді готових рецептів. Вони не допоможуть. Педагог має постійно вивчати індивідуальні особливості анатомо-фізіологічного і психічного стану кожного учня. Потрібна систематична робота педагога з ознайомлення з досвідом роботи інших учителів-вихователів, щоб на цьому досвіді відбувалося становлення власної педагогічної майстерності. Тут доречним має бути девіз: "Учителю, допоможи собі сам!" У своїх діях стосовно конкретного вихованця педагог повинен стояти на засадах, про які досить часто говорив A.C. Макаренко. "Що ж є основою дисципліни? — запитував Антон Семенович і відповідав, — основою дисципліни є вимога без теорії. Коли б хто-небудь спитав, як би я міг в короткій формулі визначити суть мого педагогічного досвіду, я б відповів, що якомога більше вимоги до людини і якомога більше поваги до неї"1. Учитель на кожному кроці має переконувати, утверджувати, що вихованець — це Людина. І ставитися до кожної особистості з великою повагою. Бо вона — Людина!

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія і техніка шкільного уроку» автора Кузьмінський А.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технологія і техніка організації учнів на уроці“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. З ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

  • Розділ 2. НАУКОВІ ЗАСАДИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

  • Рушійна сила навчального процесу

  • Логіка навчального процесу

  • Типи навчання, їх сутність

  • Мотиви навчання

  • Принципи навчання

  • Зміст шкільної освіти

  • Методи й засоби навчання

  • Методи навчання за характером логіки пізнання

  • Педагогічні інваріанти

  • Розділ 3. УРОК У СИСТЕМІ ОСВІТИ

  • Вимоги до сучасного уроку

  • Технологія і техніка організації учнів на уроці
  • Контроль і оцінювання навчальної діяльності учнів у системі уроків

  • Технологія і техніка контролю навчальної діяльності учнів

  • Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти

  • Домашня навчальна робота

  • Підготовка вчителя до уроку

  • Технологія й техніка аналізу уроку

  • Висновки

  • Розділ 4. ПРОФЕСІЙНА МАЙСТЕРНІСТЬ УЧИТЕЛЯ - ВИРІШАЛЬНИЙ ЧИННИК ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ НА УРОЦІ

  • Якості вчителя-вихователя

  • Педагогічна майстерність учителя-вихователя

  • Морально-духовні вартості

  • Професійні знання

  • Педагогічні вміння

  • Педагогічна техніка

  • Володіння пантомімікою, мімікою, жестами

  • Техніка формування мовленнєвої культури вчителя

  • РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА З ТЕХНОЛОГІЇ І ТЕХНІКИ ШКІЛЬНОГО УРОКУ