Увага - віднестися уважно до студента. Вислухати його. Не можна дратуватися, навіть якщо він заснув на лекції. Спробуйте з'ясувати причину такого поводження.
Розуміння - спробувати зрозуміти студента, увійти в ситуацію, у якій опинився студент.
З'ясування причини - не намагатися відгородитися, захищаючи себе й систему. Агресивність студента може бути спровокована ситуацією, а не особливостями його характеру.
Нейтралізація - контролюйте свій тон, міміку, жести, не можна повторювати поведінку студента, слід нейтралізувати його спокійним голосом.
Таким чином, праця викладача вищого навчального закладу - це висококваліфікована розумова праця з підготовки й виховання фахівців вищої кваліфікації, інтелектуальної еліти суспільства, української інтелігенції. В особі викладача мають бути поєднані знання й ерудиція вченого, мистецтво педагога, висока культура й інтелектуальна, моральна зрілість, усвідомлення обов'язку та почуття відповідальності.
Викладач вищого навчального закладу виконує функції:
• організаторську (керівник, провідник у лабіринті знань, умінь, навичок);
• інформаційну (носій новітньої інформації);
• трансформаційну (перетворення суспільно значущого змісту знань в акт індивідуального пізнання);
• орієнтовно-регулятивну (структура знань педагога визначає структуру знань студента);
• мобілізаційну (перетворення об'єкта виховання в суб'єкт самовиховання, саморуху, самоствердження).
Відтак, у психолого-педагогічній структурі діяльності викладача виділяють певні функціональні компоненти. Зокрема, Н.В. Кузьміною було доведено доцільність виокремлення та урахування гносеологічної, конструктивної, організаційної, комунікативної компонент [4].
Гносеологічна компонента передбачає педагогічну діагностику, моніторинг викладачем форм і методів педагогічної діяльності, вивчення, аналіз та узагальнення власного й передового педагогічного досвіду, самоосвіту й самовиховання. Конструктивна компонента визначає добір, моделювання та проектування навчально-виховного процесу, діяльності студентів, власної діяльності та поведінки у взаємодії зі студентами. Організаційна компонента охоплює організацію різних видів діяльності студентів відповідно освітніх цілей, власної діяльності та поведінки у процесі безпосередньої взаємодії зі студентами. Комунікативна компонента передбачає налагодження педагогічно доцільних способів взаємодії з учасниками навчально-виховного процесу ВНЗ, співвіднесення своєї діяльності з державним завданням, доведеним до керівника як громадянина [4].
Психологічна структура діяльності викладача є динамічною, її зміст залежить від конкретних умов, обставин навчально-виховного процесу, генеральних та оперативних цілей. Рівень проходження цієї діяльності викладача залежить від ступеня сфор- мованості професійно важливих умінь і психологічних якостей викладача.
У літературі виділяють рівні готовності викладача до педагогічної діяльності :
• 1) репродуктивний, який полягає в умінні передати знайомі факти, а також організувати зі студентами усталені форми навчання;
• 2) адаптивний - передбачає здатність пристосувати викладання до особливостей аудиторії;
• 3) локально-моделюючий, що дозволяє організовувати навчання та спілкування зі студентами в межах окремих тем і методів передачі знань;
• 4) системно-моделюючий - полягає в умінні формувати в студентів систему знань, умінь, навичок з предмета загалом;
• 5) системно-моделюючий діяльність і поведінку - передбачає здатність педагога перетворювати свій предмет на засіб формування особистості вихованців, їх професійної компетентності [4; 7].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСНОВНІ СУБ'ЄКТИ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.
