Ділова гра "Промисловий вузол: формування, будівництво, ефективність"
Мета гри: набуття практичного досвіду в галузі якісного й кількісного аналізу просторового розміщення складної виробничої системи.
Бюджет часу ділової гри - 6 годин. Гру проводять у одній академічній групі студентів, розбивши їх на 2-3 команди по 8-10 осіб.
Ідея гри: імітація реальної практики прийняття та техніко- економічного обґрунтування рішень щодо розміщення промислових підприємств, включаючи вибір місцеположення, формування промислового вузла й розрахунки його ефективності.
Учасники гри: заступник директора підприємства з економіки, начальник відділу праці й заробітної плати, начальник сектора технічного нормування, керівник лабораторії НОП, начальник цеху, начальник бюро організації праці цеху, співробітники зазначених структур (сектора, лабораторії та бюро), економіст цеху, змінні майстри цеху.
Вихідна інформація: показники з виробництва продукції, кадрів, балансу робочого часу, структура простоїв, відомості про рух кадрів, динаміка виконання норм виробітку бригадами цеху.
На першому етапі провідна роль належить координатору гри, який не тільки пояснює студентам суть, мету, завдання та регламент гри, але й знайомить їх з порядком ухвалення відповідних рішень у реальній господарській практиці.
На другому етапі команди учасників гри самостійно, на основі представленої інформації здійснюють вибір конкретних пунктів розміщення підприємства, заздалегідь виділивши з них ті, які доцільно об'єднати у промисловий вузол. Це може бути галузевий ПВ, коли можлива кооперація основного та допоміжного виробництв, або міжгалузевий ПВ, коли ефект досягається за рахунок комплексного використання початкової сировини та відходів виробництва, додатково необхідно досліджувати можливість корисного використання вторинних енергоресурсів.
На третьому етапі команди студентів самостійно виконують конкретні розрахунки з техніко-економічного обґрунтування групового розміщення підприємств у ПВ.
Підбиття підсумків ділової гри проводиться у формі завершальної наради, на якій представники команд виступають з доповідями.
Основним критерієм при виявленні команди-переможця є сумарний соціально-економічний ефект від формування та будівництва ПВ, отриманий у результаті техніко-економічних розрахунків. При підведенні підсумків викладач повинен прагнути до того, щоб були об'єктивно оцінені не тільки робота команд, але й дії кожного учасника, бажано також, щоб на завершальній нараді студенти проаналізували ділову гру, виказали пропозиції по її вдосконаленню.
Розвиток особистості фахівця в діловій грі здійснюється в результаті підпорядкування двом типам норм: компетентних предметних дій і соціальних відносин колективу. У цих умовах дії здобувають значення вчинків, що формують соціальні риси, характер фахівця. Досягнення дидактичних і виховних цілей поєднано в єдиному потоці, соціальному за своєю природою, активності студентів, реалізованої у формі ігрової діяльності. Мотивація, інтерес та емоційний статус учасників ділової гри обумовлюються широкими можливостями для цілепокладання й цілездійснення, діалогічного спілкування та взаємодії на проблемно представленому матеріалі ділової гри й для формування професійного творчого мислення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Активізація процесу навчання за допомогою проведення ділових ігор“ на сторінці 2. Приємного читання.
