Розділ «ЛЕКЦІЯ 3.2. Майстерність публічного виступу. Особливості читання психологічної лекції»

o пірамідальний - якщо рекомендації називаються всередині основної частини;

o кульмінаційний - якщо вони називаються в кінці основної частини.

Якщо лектору не вдалося встановити з аудиторією необхідного контакту та зацікавити слухачів, доцільно застосувати антикульмінаційний спосіб викладу змісту основної частини лекції.

Якщо слухачі втомилися, наприклад, батьки після роботи на батьківських зборах слухають лекцію, варто використати пірамідальний спосіб.

Якщо слухачі не втомлені і їх інтерес до теми лекції високий - ефективним буде кульмінаційний спосіб викладу.

Проте в усіх випадках лектору варто враховувати особливості аудиторії: вік, соціальний та професійний статус.

Важливо у виборі теми лекції, її основних питань (змісту), способів викладу матеріалу враховувати психічні особливості слухачів (особливо якщо вони є дітьми підліткового та юнацького віку). Відомо, що з віком вербальні засоби інтенсивніше впливають на стосунки між молоддю та дорослими, суттєво підвищується критичність молодіжної аудиторії, ускладнюються процеси переконування такої аудиторії.

Лектору важливо враховувати особливості перебігу процесів мислення у потенційних слухачів. М. Станкін радить враховувати типологію слухачів відповідно до особливостей мислення та сприйняття інформації, що подається.

Так, представники першої групи є найбільш активними у пізнавальній діяльності: активно співпрацюють з лектором у пошуку шляхів розв'язання проблеми, що розглядається в лекції.

Найбільш чисельною є друга група слухачів, які переважно інертно та пасивно ставляться до пошуку шляхів розв'язання проблеми, що обговорюється на лекції. Ця група потребує постійної мотивації та стимулювання власної пізнавальної активності з боку лектора.

Представники третьої групи не тільки виявляють пізнавальну пасивність та байдужість, для активізації їх до роботи необхідні особливі зусилля лектора, щоб зацікавити (підтримання уваги за допомогою наочності, нетрадиційних форм та засобів викладу матеріалу).

Шість методів викладу змісту лекції

Індуктивний метод - виклад матеріалу від часткового до загального. Доповідач починає виступ з окремого випадку, а потім підводить слухачів до узагальнень і висновків.

Дедуктивний метод - виклад матеріалу від загального до конкретного. Оратор на початку промови висуває якісь положення, а потім роз'яснює їх значення на конкретних прикладах, фактах.

Метод аналогії - зіставлення різних явищ, подій, фактів. Звичайно паралель проводиться між тим, що є добре відомим для слухачів. Це сприяє кращому розумінню змісту лекції, допомагає сприйняттю основних ідей, підсилює емоційний вплив на аудиторію.

Концентричний метод - представлення змісту виступу навколо головної проблеми чи ідеї, що заявлена оратором. Доповідач переходить від загального розгляду центрального питання до конкретного і поглибленого аналізу різних його аспектів.

Східчастий метод - послідовний виклад одного питання за іншим. Розглянувши питання чи яку-небудь проблему, доповідач у лекції більше не повертається до неї.

Історичний метод - виклад матеріалу в хронологічній послідовності, опис і аналіз змін, які відбулися за певний проміжок часу.

Використання доповідачем різних методів викладу матеріалу в межах одного виступу дозволяє зробити структуру головної частини промови оригінальною, нестандартною.

Якими б методами не користувався оратор, його промова повинна бути доказовою, думки переконливими. Особливо ретельно слід продумати поєднання логічних і психологічних аргументів, що впливають на аудиторію. Логічні аргументи звернені до розуму слухачів, психологічні - до їх відчуттів та емоцій.