Розділ «ЛЕКЦІЯ 3.2. Майстерність публічного виступу. Особливості читання психологічної лекції»

- використовувати, за висловом А. Коні, "зачіплюючи гачки" - випадок з життя, парадоксальне чи інтригуюче повідомлення, неочікуване, навіть безглузде питання, цитата, статистичні дані тощо;

- початок лекції будувати з простих, доступних і зрозумілих для слухачів фраз.

Основна мета лектора на початку виступу - налаштувати слухачів на сприйняття проблеми, підготувати їх до сприйняття змісту лекції.

Б) Основна частина

Произнесённое метко, всё равно что писанное, не вырубливается топором.

Н. В. Гоголь

Через 3-5 хвилин вступна частина виступу поступово переходить в основну. Починати її рекомендують не надто голосно, без патетики, щоб потім, за потреби, додати вербальної експресивності.

В основній частині виступу має бути більше фактів, яскравих прикладів, порівнянь. Важливо при викладі основної частини пам'ятати про співвіднесення об'єкта і фону у змісті лекції (про це йшлося у лекції "Культура і техніка мовлення"). Для ілюстрації важливих положень змісту можуть бути використані не будь-які факти, а лише ті, що відповідають віковим особливостям та інтересам цільової групи, оскільки тільки за таких умов факти здатні впливати на емоційно-почуттєву сферу слухачів, їх мотивацію до активного слухання.

Найбільш ефективним, як підтверджує практика, є спосіб простого викладу фактів з метою ілюстрації ідеї та розкриття проблеми. Існують інші способи, проте найчастіше застосовуються наступні:

o Логічне осмислення предмета.

Факти, які використовує лектор,- систематизовані, пояснюється їх схожість, чи протилежність, чи те й інше. Наприклад: у лекції про роль активності особистості у її життєвих досягненнях лектор може навести приклади про І. Крилова та В. Скотта, які перші свої літературні твори написали після 40-річного віку, тобто здібності цих людей до літератури дали результат лише за умови власної працьовитості та самодисципліни.

o Пояснення.

Пояснюючи сутність факту, лектор розкриває зміст положення, яке він ілюструє факт. Наприклад: для того щоб пояснити будову та принцип дії ртутного барометра, лектор може скористатись фрагментом повісті Є. Жулавського "На срібній планеті" та розповісти, чому не можна користуватись цим приладом на місяці.

o Деталізація.

Спосіб ґрунтується на принципі поділу поняття, яке треба підкріпити чи проілюструвати фактами, на складові частини, аналізі і конкретизації кожної частини. Відповідно до поділу на складові поняття ділиться на складові та аналізується факт. Наприклад: пояснюючи сутність біологічного і соціального в сутності людини, варто підкреслити, що 50 % - це її геном, інші 50 % - набуте внаслідок дії факторів соціального середовища.

o Послідовна конкретизація.

Прийом полягає у поступовому переході від абстрактного до конкретного. З цією метою предмет інформування по черзі включають у різноманітні зв'язки наведених фактів, що забезпечить поступове набуття предметом інформування особистісного змісту. Наприклад: пояснюючи сутність положення, що спортивне та фізичне загартування сприяє всебічному самовдосконаленню особистості, можна навести приклад життя за методикою загартування Порфирія Іванова.

o Комплексна оцінка.

Спосіб, що передбачає високий рівень викладення та пояснення факту. Для цього факт включають у різні системи та аналізують існуючі діалектичні взаємозв'язки і суперечності цього факту з іншими явищами та фактами. Наприклад: розповідаючи про важливість та необхідність занять фізичною культурою, необхідно пояснити шкоду для організму у ситуаціях безконтрольних занять з великими фізичними навантаженнями, без необхідного моніторингу стану здоров'я.

o Визначення тенденцій.