Розділ «ЛЕКЦІЯ 3.2. Майстерність публічного виступу. Особливості читання психологічної лекції»

А. Ф. Коні писав: "Кінець має бути таким, щоб слухачі відчули (і не тільки в тоні лектора), що далі говорити нічого".

На думку В. Шейнова, кінець виступу повинен завершувати його, тобто пов'язати з початком. Доповідачу варто пам'ятати про дію "закону краю", сутність якого полягає у тому, що краще запам'ятовується те, що подається на початку і в кінці виступу. Тому і рекомендується в кінці повторити основну думку промови, узагальнити найважливіші її положення. У висновках підводяться підсумки сказаного, робляться висновки.

Продумуючи висновок, особливо ретельно варто попрацювати над останніми словами виступу. Якщо перші слова оратора повинні привертати увагу слухачів, то останні покликані підсилити ефект виступу.

3. Техніка та психотехніка оратора під час публічного виступу

А) Особливості утримання уваги слухачів

Досвідчений лектор відрізняється від недосвідченого тим, що здатний цілеспрямовано стимулювати та утримувати увагу й інтерес слухачів.

Перш ніж почати говорити, необхідно зробити паузу тривалістю 5-7 секунд і уважно подивитися на слухачів. Пауза дозволяє останнім налаштуватися на сприйняття. Виникає при цьому й елемент цікавості як ефективний прийом початку виступу. Існують і інші прийоми ефективного початку публічного виступу: несподіваний початок, особистісне зближення з аудиторією, новизна, врахування інтересів аудиторії, проблемна ситуація, особиста участь лектора, особисте співпереживання слухачів.

Несподіваний початок.

Цей прийом полягає у тому, що виступ починається зовсім не так, як очікує аудиторія.

Наприклад: доценту вишу доручили зустріч з випускниками однієї зі шкіл. Ті, що зібралися, сподівалися почути, як той стане розхвалювати свій інститут і рекомендувати всім вступати саме туди. Проте викладач на самому початку заявив, що не збирається вести ніякої агітації, оскільки в його інституті і без того спостерігається щорічно великий вступний конкурс. До цього додав, що хоче лише попередити подачу випадкових заяв. Школярів здивував такий початок виступу, і вони вислухали його з великою увагою. Врешті-решт, доцент досяг поставленої мети.

Особистісне зближення з аудиторією.

Оратор (маючи відповідну підставу) починає виступ із вказівки на ту обставину, що об'єднує його зі слухачами.

Наприклад, виступаючи перед учителями, лектор повідомив, що довгі роки працював у школі і радий нагоді виступити перед колишніми своїми колегами. Це зближувало його із слухачами, викликало у них інтерес і увагу до його виступу.

Новизна.

Доповідач на початку виступу обіцяє слухачам нові та цікаві відомості з теми виступу, які досі ще ніде не публікувалися та не озвучувалися.

Одразу ж заволодів увагою слухачів журналіст, який повідомив їм, що поділиться своїми враженнями про трирічне перебування в Японії.

Врахування інтересів аудиторії.

Цей прийом дозволяє лектору розглядати питання, що найбільше хвилюють слухачів.

Наприклад, цей випадок стався, коли діяло правило: молоді люди, що подали заяву до РАЦСу, повинні були прослуховувати цикл лекцій з питань сім'ї та шлюбу.

Заняття проходили вечорами, і втомлені після роботи учасники лекторію не слухали, читали газети, розгадували кросворди тощо.