Розділ «ЛЕКЦІЯ 3.2. Майстерність публічного виступу. Особливості читання психологічної лекції»

Жан-Жак Руссо

Науковцями, що займаються вивченням особливостей публічного виступу (М. Станкін, В. Шейнов), встановлено, що перші хвилини взаємодії з аудиторією є найбільш відповідальними і складними як для доповідача, так і для слухачів. Оскільки саме у перші хвилини контакту лектору необхідно, не застосовуючи адміністративних заходів, не підвищуючи голосу, досягти організованості і готовності аудиторії до сприйняття лекції, зосередити увагу слухачів.

Від того, як доповідач розпочне свій виступ, залежить його успіх, зацікавленість аудиторії виступом. Невдалий початок знижує інтерес слухачів до теми, розсіює їх увагу.

У вступі наголошується увага на актуальності теми, її значення для даної аудиторії, формулюється мета виступу, стисло окреслюється історія питання. Важливим психологічним завданням вступу є налаштування слухачів на сприйняття виступу.

У вступі для лектора важливо зрозуміти мотиви присутності слухачів на лекції. Відомо, що слухачі керуються різними мотивами. Одних цікавить тема виступу, вони сподіваються одержати відповіді на питання, що цікавлять їх. Інших зобов'язали бути на лекції. Тому перед доповідачем стоїть складне завдання: йому необхідно завоювати увагу всієї аудиторії і особлива роль у цьому належить першим фразам.

Перші слова лектора.

Досвідчені оратори рекомендують починати з цікавого прикладу, прислів'я чи приказки, крилатого вислову, гумористичного зауваження, влучної цитати.

Мотивує інтерес до виступу, допомагає уважно слухати і розповідь лектора про значні події з власного життя, які є близькими та зрозумілими для даної аудиторії.

Ефективний засіб завоювання уваги слухачів - формулювання запитань до аудиторії. Вони дозволяють оратору залучити слухачів до активної розумової діяльності.

Щоб знайти цікавий, оригінальний початок, необхідно аналізувати багато інформації, творчо її опрацьовувати. Це процес складний, він вимагає від лектора немало зусиль. Наприклад, письменник Ю. Трифонов у статті "Нескінченний початок" розповідає, як важко даються йому найперші фрази його творів: "Початок переробляю і переписую багато разів. Ніколи не вдавалося відразу знайти необхідні фрази. Бродиш ніби навпомацки, із зав'язаними очима, поки раптом не натрапиш на те, що потрібно. Болісний процес. Початкові фрази повинні дати життя творові".

Ставлення лектора до слухачів

Ще одне питання, яке обов'язково підсвідомо хвилюватиме аудиторію слухачів: "Як оратор до нас ставиться? Що він про нас думає?"

Досвід показує, що дуже дратують слухачів "учительські" та "учнівські" нотки у виступі та особистісній позиції лектора. В. Шейнов вважає, якщо люди відчують зневагу чи зверхність або невпевненість з підлабузництвом, лектор не буде мати успіху, виступаючи публічно. Якнайкраща модель стосунків - стосунки поважаючих і цінуючих один одного колег.

Починаючи виступ, лектор обов'язково має дати час аудиторії для її налаштування на сприйняття виступу. Тому спочатку необхідна пауза, достатня принаймні для встановлення повної тиші. Для більшої виразності паузи можна пильно дивитися на людей, які ще не заспокоїлися. Не слід робити зауваження або просити тиші, бо моралізування, як правило, не подобається аудиторії, що може зумовлювати виникнення різноманітних психологічних бар'єрів та суттєво знижувати результативність виступу. Іноді корисно пожартувати, наприклад: "Будь ласка, проходьте вперед. Тут є вільні місця, де Ви можете подрімати так само добре, як і позаду..."

Вступ повинен включати назву виступу і коментування пунктів плану з метою точного визначення змісту промови. Необхідно чітко сформулювати стрижневу ідею виступу. Важливо не затримуватися на вступі, він має бути лаконічним.

Найбільш поширеними та ефективними є наступні прийоми початку лекції:

- цікавий, яскравий початок розмови, що мимовільно привертає увагу слухачів та зацікавлює їх;

- неочікуваний, навіть неординарний початок - умова швидкої та успішної мобілізації слухачів до роботи;

- не прив'язуватись до звичних, традиційних форм і прийомів початку лекції - це не буде сприяти зацікавленню слухачів, приверненню їх уваги;

- відмовитись від авторитарних способів налаштування аудиторії до роботи;