Розділ «МОДУЛЬ ІІ. ПСИХОТЕХНІКА ТА ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНІКА У ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ДНЗ»

- щодня ранком і ввечері ставати на ваги;

- придбати прилад для вимірювання артеріального тиску і робити це якнайчастіше;

- підібрати той вид діяльності, що нормалізує фізіологічні функції;

- використовувати спеціальні вправи для тренування і нормалізації фізіологічних проявів стресових станів [9].

з) Систематична десенсибілізація.

Метод систематичної десенсибілізації розроблювався Джозефом Вольпе спочатку для лікування страхів і ґрунтувався на принципах "заміщення", "гальмування" і "контробумовлення".

Слово "десенсибілізація" походить від латинського - "почуттєво сприйманий". Префікс "де" означає відділення, видалення, скасування, зменшення, зниження.

Наразі цей метод успішно використовується для вирішення низки проблем, зокрема, для регуляції стресу. Метод ґрунтується на тому, що страхи, тривога, стрес тісно пов'язані з напругою. Якщо не буде напруги, не буде і стресового стану. Якщо людина навчиться розслаблюватися в стресовій ситуації, стрес зникне. Для оволодіння цією методикою необхідно реалізувати кілька послідовних етапів:

1. Навчитися розслаблення.

2. Скласти ієрархію ситуацій стимулів, що викликають стрес і тривогу.

3. Сформувати релаксаційний стан замість стресового.

Перший етап "Релаксація". Він полягає в глибокому розслабленні м'язів тіла. Цього можна досягти за допомогою методу прогресивної м'язової релаксації, котра дозволяє досягти релаксації набагато швидше, ніж за допомогою транквілізаторів, і це не викличе побічних ефектів.

Другий етап "Лист ієрархії стресових ситуацій". На цьому етапі складається список ситуацій, що викликають стрес. Спочатку у списку зазначається ситуація (чи предмет), що викликає мінімальний стрес, наприкінці - максимальний. Між ними розташовуються 8-15 ситуацій.

Третій етап "Тренінг сенсибілізації". Тому, кого навчають у стані повного розслаблення, пропонується уявити ситуацію, що викликає мінімальний стрес, і намагатися вжитися в неї. Так само проробляється весь список стресових ситуацій. Потім може проводитися десенсибілізація безпосередньо, в реальному житті, а не в уяві. Відомі факти десенсибілізації в умовах стресу іспиту, соціальної тривоги тощо. Спочатку проробляється мінімальна стресова ситуація чи ситуація, що викликає тривогу, і далі за списком, закінчуючи ситуаціями, котрі викликають найбільшу тривогу і стрес [9].

Таким чином, сутність процедури систематичної десенсибілізації і полягає в навчанні з'єднувати релаксацію з уявним образом ситуації, що і викликає тривогу та стрес, а потім із реальною ситуацією. Десенсибілізація закінчується, коли найінтенсивніший стимул перестає викликати тривогу та стрес.

и) Особистісна саморегуляція часу.

Управління своїм часом є одним з ефективних способів саморегуляції стресу. Спочатку потрібно визначити власний стиль управління часом за допомогою тесту Ф. Зімбардо та вибрати зону, що відповідає власному стилю і ритму життя.

Після визначення й усвідомлення вашого стилю управління часом можна розпочинати засвоєння технік особистісної саморегуляції часу.

Основні процедури управління часом пов'язані з плануванням і пріоритизацією цілей.

Завжди слід визначати: