В. Розов, досліджуючи ефект дії усіх адаптогенів, наголошує на їх здатності до неспецифічного підвищення функціональних можливостей організму в стресових умовах. Вони не змінюють нормальних функцій організму. Адаптогени діють на центри гормональної регуляції і забезпечують тонізуючу та стимулюючу дію на функції нервової системи й організму загалом. Вони мають антистресову дію на ранній стадії і на стадії стресового виснаження, активізуючи метаболічні процеси. Адаптогени характеризуються також антиоксидантною дією і забезпечують захист від ушкодження клітинних структур. Усі адаптогени рослинного походження мають імунотропну дію, підвищують фізичну і розумову працездатність, стійкість до різних фізіологічних і психологічних стрес-чинників, скорочують терміни адаптації до них [9].
Передбачається, що основним механізмом дії адаптогенів є їхній тонізуючий вплив на центральну нервову систему і через неї - на всі інші системи, органи і тканини організму.
До адаптогенів належать: китайський лимонник, левзея сафлоровидна, родіола рожева (золотий корінь), заманиха, аралія маньчжурська, елеутерокок.
Для корекції станів групи "стресової напруги", до яких можна віднести власне стрес, тривогу, нервово-психічну напругу, використовуються лікарські трави заспокійливої дії. Вони можуть мати самостійне значення для корекції цих станів і додаткове як засоби підтримки.
Вони не викликають звикання, нетоксичні, мають м'яку дію і тому можуть застосовуватися довгостроково, до повного відновлення біоенергетичних і фізіологічних функцій організму. Важлива роль цих рослинних засобів і в профілактиці станів в умовах інтенсивного стресу.
До рослинних засобів заспокійливої дії належать: кропива собача, синюха, валеріана, рутвиця, шоломниця байкальська, спориш (горець пташиний), звіробій, материнка, лабазник (таволга), райцвіт, лобода, кіпрей (іван-чай), ожина, чебрець, півонія, полин, багно болотне, ведмеже вушко, конюшина, кульбаба, глід, брусниця, кріп, барбарис, полуниця, цикорій, ріпа, салат, щавель, диня, редька, спаржа [9].
Основний принцип використання рослинних засобів - це врахування індивідуальних особливостей організму.
д) Фізична активність.
Одним із чинників стресу за сучасних умов є гіподинамія (зниження рухової активності). Фізична активність дозволяє підтримувати оптимальний енергетичний стан, відреагувати на стрес, розвивати фізичні якості, що підвищують опір організму хворобам.
З цією метою корисними стають усі циклічні вправи: оздоровчий біг, ходьба на лижах, плавання. Корисні також вправи на розтягування м'язів, вправи на розвиток гнучкості опорно-рухового апарату.
Усі вправи рекомендується виконувати, усвідомлюючи кожен рух і відчуття, що вони викликають. Фізичні вправи сприяють також вивченню, самопізнанню біоенергетичного і фізичного компонентів стану. Для підвищення усвідомленості власного соматичного стану і фізичної активності можна виконувати такі вправи.
Вправа "Усвідомлення фізичної активності". Необхідно оцінити, скільки разів на тиждень ви робили ранкову зарядку, бігали, плавали, ходили пішки, їздили на велосипеді, танцювали, грали в теніс, займалися аеробікою чи яким-небудь іншим видом спорту. Можливо, ви поралися на дачі, на городі, в гаражі тощо. Слід звернути увагу на відчуття і думки, що у вас виникають при виконанні цієї вправи. Якщо вони негативні, подумайте: "Чому?"
е) Розслаблення за допомогою видиху.
Техніка триразового розслаблення на видиху може тривати 10-15 секунд, тому її можна виконувати необмежену кількість разів і у будь-який зручний час.
Для цього потрібно за можливістю заплющити очі та:
1. Зробити глибокий вдих, щоб повітря проникло глибоко в легені. Під час видиху слід цілком розслабити тіло, відчути розслаблення всіх м'язів.
2. Глибоко вдихнути вдруге, вибрати навмання який-небудь м'яз (чи пару м'язів) з ділянки голови, шиї і плечей. Під час видиху сконцентрувати все спостереження на них. Уявити собі, що відчуваєте розчинення і зникнення напруги - навіть більш повне, ніж під час першого видиху.
3. Глибоко вдихнути втретє так, щоб не виникло неприємних відчуттів. Під час видиху треба сконцентруватися на внутрішніх м'язах передпліч і кистей. Уявіть, що вони стали більш теплими і важкими.
4. Розплющити очі і продовжувати робити свої справи. Жодних висновків, жодного аналізу. Вправа виконується без зусиль.
є) Оптимізація навичок сну.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи педагогічної техніки» автора Пихтіна Н.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МОДУЛЬ ІІ. ПСИХОТЕХНІКА ТА ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНІКА У ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ДНЗ“ на сторінці 11. Приємного читання.