Розділ «1. Педагогічна ергономіка як галузь педагогіки»

Щоб дати змогу людині реалізувати свої здібності і можливості, ергономіка спирається на знання будови та розмірів людського тіла, функціонування окремих систем і організму загалом, тому анатомія та фізіологія є її основою. У межах анатомії розрізняють соматографію (описування тіла людини та його частин) і антропометрію (вимірювання тіла людини та його частин), на яких ґрунтується біомеханіка, що вивчає закономірності діяльності опорно-рухової системи людини. Фізіологія дає змогу досліджувати енергетичне забезпечення функціонування опорно-рухової та нервової систем людини у процесі її трудової діяльності. Вона надає науковій організації праці фізіологічне обґрунтування, що забезпечує тривалу фізичну та розумову працездатність людини на необхідному рівні.

Медицина в межах ергономіки досліджує нормальні та патологічні процеси в організмі людини у процесі її трудової діяльності з метою профілактики професійних захворювань, збереження і зміцнення здоров'я працівників.

Конструювання з позицій ергономіки передбачає створення таких умов, процесів та знарядь праці, які максимально забезпечують збереження здоров'я людини та зростання продуктивності праці. У цій сфері ергономіка співпрацює з дизайном, розв'язуючи практичні завдання естетичного оформлення знарядь праці, умов трудового середовища, а також виробів, що сприяє збереженню здоров'я працюючих та підвищенню продуктивності праці.

Гігієна праці є складовою профілактичної медицини. Вона вивчає вплив діяльності та середовища на організм людини і розробляє наукові основи і практичні заходи, спрямовані на забезпечення здорових умов праці.

Під охороною праці розуміють комплекс правових, організаційних, технічних, економічних і санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на гарантування безпеки праці та збереження здоров'я працюючих.

Отже, ергономіка пов'язана з науками, предметом дослідження яких є людина як суб'єкт праці. Ця наука керується принципами філософії про цілісне розуміння людини, її всебічний розвиток, соціальну та предметно-діяльнісну сутність; про зміст процесу праці як людської предметної діяльності; техніку як систему матеріальних, штучно створених засобів діяльності людини. Сучасний статус ергономіки визначений тим, що вона, користуючись даними інших наук, трансформує їх, розробляє свої наукові поняття та методику досліджень, має власні цілі, виконує завдання, пов'язані з організацією і проектуванням засобів, способів та умов трудової діяльності людини.