Розділ «2.4. Сітьовий метод планування педагогічних досліджень»

ґпо(4-8)=и5-8)=и7-8)=а8)=а9Н(8-9)=18-7=11 тижнів; ?по(6-7)=п(7)=п(8)-(7-8)=11-2=9 тижнів; ґпо(3-6)=п(6)=п(7)-(6-7)=9-2=7 тижнів; ґпо(3-5)=п(5)=п(8)-(5-8)=11-4=7 тижнів; гпо(2-4)=гп(4)=їп(8)-?(4-8)= 11 -2=9 тижнів; ^о(1-2)=п(2)=п(4)-(2-4)=9-3=6 тижнів.

Зазначений спосіб розрахунку підходить для простих подій, від яких починається лише одна робота. Для складних подій, наприклад події 3, самий пізній термін їх звершення буде дорівнювати найменшій різниці між самим пізнім терміном звершення наступних подій і величиною тривалості робіт, їх що зв'язують:

?п(5)-?(3-5)=7-6=1 тиждень; ґп(6)-(3-6)=7-6=1 тиждень; виходить що 1;по(1-3)=;п(3)=1 тиждень. Інші величини розраховуються на основі отриманих даних за формулами

*пн(І-/)=по(І-/)-КНУ; Rp(І-j)=tпо(І-j)-tpo(І-j); Чp(i-J)=tp(J^)-tpo(i-J)

Лс(і)=п(гНр(і).

Отримані результати дозволяють керівнику дослідження вести постійний контроль за його ходом, без збитку для справи давати виконавцям додаткову роботу й у такий спосіб оптимізувати процес управління дослідницькою роботою.