Розділ «2.4. Сітьовий метод планування педагогічних досліджень»

Рис. 2.4. Зображення проміжних подій на сітьовому графіку

Для спрощення графіка його укрупнюють. Якщо роботи виконуються послідовно або в комплексі одним виконавцем (1-2-3-4), наприклад проведення контрольної роботи, її аналіз, упорядкування звіту, то їх можна замінити однією стрілкою (1-4). При цьому тимчасова тривалість робіт 1-4 дорівнює тривалості самого довгого шляху між подіями 1 і 4.

До складеного графіка висуваються такі вимоги:

- у мережі не повинно бути циклів, тобто ланцюгів, що починаються деякими подіями і закінчуються тими ж подіями (див. рис. 2.2).

- не повинно бути подій, за винятком вихідних, у які не входить жодної стрілки - роботи, тобто в мережі не повинно бути розривів.

- не повинно бути подій, за винятком завершальних, із яких не виходило б жодної стрілки - роботи, тобто не повинно бути тупиків.

Після перевірки правильності упорядкування мережі приступають до розрахунку параметрів. Розрахунок робиться на основі прийнятих позначень і розрахункових залежностей. Дані розрахунку заносяться в таблиці 2.1 і 2.2.

Таблиця 2.1. Розрахунок параметрів плану виконання дослідження

Як приклад наводимо розрахунок сітки, зображеної на рисунку 2.1. На першому етапі розрахунку установлюємо вихідні дані і заповнюємо 1, 2 і 3-й стовпці таблиці 2.1, 1-й і 2-й стовпці таблиці 2.2.

Потім переходимо до розрахунку ґр ( і) і ірн ( і: і):

а) фіксуємо і записуємо в таблиці 2.1 термін звершення початкової події Ц ( 1 ) = 0 і відповідно в таблиці 2.2 термін початку робіт ¿¡"(1-2) і ?рн(1-3);

б) визначаємо термін звершення події 2, тобто ґІ,(2)=ґІ)(1)+/(1-2)=0+1=1 тиждень і відповідно визначаємо самий ранній термін початку роботи 2-4, тобто ґрн(2-4)^(2)=1 тиждень, таким же способом визначаємо ґІ,(3)=(3-5)=ґІ)(3-6)=0+1=1 тиждень. Заносимо в таблиці 2.1 і 2.2. Аналогічним способом визначаємо терміни звершення всіх простих подій (4-7), тобто подій, термін звершення яких обумовлений тільки двома факторами: терміном звершення попередньої події і тривалістю однієї роботи.

Таблиця 2.2. Розрахунок параметрів плану виконання дослідження

Але для подій, термін звершення яких обумовлений виконанням ряду робіт (наприклад, подія 88 такий метод розрахунку особливо при великих сітках не підходить і може привести до неправильних результатів обчислення.

У цьому випадку необхідно визначити терміни звершення всіх попередніх подій, потім до них додавати тривалість робіт, що зв'язують розглянуту подію з попередньою, і по найбільшій з отриманих сум визначити термін звершення події. Для події 8 ці суми будуть дорівнювати:

Найбільша з трьох сум дорівнює 11 тижнів, виходить, ір(8)=11 тижнів, ?рн(8-9)=11 тижнів.

Тепер знаходимо ґр(9)=/(8)+/(8-9)=11+7=18 тижнів.

Визначення самого раннього можливого терміну закінчення робіт дорівнює fp0(i-/) робиться підсумовуванням обчисленої величини з величиною ґ(і-і) і заноситься в таблицю 2.2.

Самий пізній термін звершення події (/) і самий пізній термін закінчення роботи ґпо(і-/), який закінчується цією подією, визначається як різниця між терміном звершення наступної події і часом на проведення наступної роботи. Самий пізній термін звершення кінцевої події дорівнює самому ранньому терміну його звершення.

^о(8-9)=п(9)=і,(9)=18 тижнів;