Розділ 1. Наука - продуктивна сила розвитку суспільства

- комплексний розвиток медичної науки, проведення фундаментальних та прикладних досліджень у галузі охорони здоров'я і медицини;

- інтеграція академічної, вузівської та галузевої медичної науки з метою вироблення єдиної політики у цій сфері;

- підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації;

- участь у розробці пропозицій і рекомендацій з питань розвитку медичної науки і охорони здоров'я, вищої медичної та фармацевтичної освіти;

- підтримка талановитих учених, сприяння науковій творчості молоді в галузі медицини.

24 лютого 2010 року Академії медичних наук України надано статусу національної.

До складу НАМН України входять 36 науково-дослідних інститутів і центрів, що є провідними медичними науковими установами в Україні. В Академії налічується 36 дійсних членів, 48 членів-кореспондентів (станом на 2003 рік), 700 докторів наук і майже 1700 кандидатів наук. Загальна кількість співробітників у НАМН України становить 20000 осіб.

Основні напрями наукових досліджень, які ведуться вченими Академії, орієнтованої на вирішення пріоритетних проблем медичної науки і стосуються вивчення основних механізмів життєдіяльності організму та розвитку патології, розробки шляхів зміцнення здоров'я та подовження тривалості життя, розробки принципово нових методів діагностики, лікування та профілактики найпоширеніших хвороб людини, створення нових лікарських засобів, розкриття механізмів та профілактики несприятливої дії на організм факторів навколишнього середовища, у тому числі таких, що пов'язані із наслідками аварії на ЧАЕС, та умов праці.

Особливо слід виділити підтримку НАМН України фундаментальних досліджень, адже без досягнень у цій галузі неможливе вирішення багатьох прикладних проблем. Тому в наукових закладах Академії значну частину наукових досліджень становлять молекулярні процеси, геном, біосинтез білка, нейрогуморальні механізми регуляції, імунітет, старіння організму.

Наприкінці 1991 року група науковців і практичних працівників виступила з ініціативою створення Всеукраїнського громадського об'єднання "Академія правових наук України", а вже 3 січня 1992 року відбулися збори ініціаторів його створення, на яких ухвалили пропозицію стосовно доцільності формування такого об'єднання. Для проведення організаційних заходів та з метою розроблення Статуту й підготовки установчої конференції було вирішено створити організаційний комітет. До його складу увійшли вчені, які працювали у різних галузях правової науки в наукових і освітніх центрах України, а також практичні працівники. 21 січня 1992 року оргкомітет провів перше засідання, на якому підтримав ідею ініціативної групи про створення Всеукраїнського громадського об'єднання "Академія правових наук України". Протягом лютого

1992 року за участю членів оргкомітету було проведено збори представників юридичної громадськості у 17 областях України та Києві. У зборах взяли участь понад 1300 осіб, які підтримали ідею створення Академії і в цілому схвалили проект Статуту.

4 березня 1992 року в Харкові у приміщенні Української юридичної академії відбулася установча конференція, присвячена створенню Академії правових наук України. З доповіддю щодо цілей та завдань Академії виступив ректор Української юридичної академії професор В.Я. Тацій, виклавши головні засади, на яких вона створювалася. Учасники конференції одностайно проголосували за створення Академії правових наук України, ухвалили її Статут та обрали її першого президента - ректора Української юридичної академії, доктора юридичних наук, професора В.Я. Тація. Процес створення Академії правових наук України як громадської організації завершився офіційною реєстрацією її Статуту Міністерством юстиції України 31 березня 1992 року.

На громадських засадах Академія діяла протягом 1992-1993 років. Головною метою Академії стала консолідація інтелектуального потенціалу наукових працівників, викладачів юридичних навчальних закладів, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, суду, арбітражного суду, прокуратури, інших правоохоронних органів, адвокатури, юридичних служб підприємств і установ, спрямування їх зусиль на сприяння процесу розбудови України як правової, демократичної держави, охорону і захист прав людини і громадянина. До Президії Академії увійшли відомі вчені-юристи та практичні працівники, які представляли вищі юридичні навчальні заклади України, Інститут держави і права АН України, Інститут економіко-правових досліджень АН України, юридичний відділ Верховної Ради України, Прокуратуру України.

Спочатку до складу Академії правових наук України входило два академіки і два члени-кореспонденти Академії наук України, 11 лауреатів Державної премії України, 12 лауреатів премії Академії наук України імені Д.З.Мануїльського, 10 заслужених діячів науки і техніки України, 80 докторів юридичних наук, професорів.

За рік свого існування на громадських засадах Академія правових наук України, її Президія та відділення виконали значну роботу з розробки проектів Конституції України, Кримінального, Адміністративно-процесуального, Цивільно-процесуального, Кримінально-процесуального кодексів, найважливіших проектів нормативно-правових актів.

Науковці Академії провели дві наукові конференції, присвячені обговоренню проектів Конституції України. Зроблені в процесі обговорення зауваження були узагальнені і направлені до Конституційної комісії. Більшість з цих зауважень було враховано. Проекти Конституції України обговорювалися також у відділеннях та регіональних центрах з участю широкої юридичної громадськості. Серед заходів, що проводила Академія, - науково-практичні конференції, "круглі столи" з проблем застосування Законів України "Про прокуратуру" і "Про арбітражний суд", кодифікації кримінального, кримінально-виконавчого та кримінально-процесуального законодавства (кодексів), а також конституційного судочинства.

Національна академія мистецтв України - державна наукова організація в галузі культури і мистецтв. Ідея створення установи, котра б об'єднала найкращі мистецькі і наукові сили України з метою духовного відродження нації, розвитку професіонального і народного мистецтва, збереження та примноження художніх традицій, жила в українському мистецькому середовищі з 20-х років минулого століття. Втіленням цієї ідеї стало заснування Академії мистецтв України - державної науково-творчої установи в царині художньої культури та мистецтвознавства, що відбулося 14 грудня 1996 року відповідно до Указу Президента України № 1209/96.

На перших установчих академічних зборах академіків-засновників - видатних діячів національного мистецтва - у січні 1997 року було обрано керівні органи Академії: президентом - академіка, народного художника України, ректора Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, професора А.В. Чебикіна, віце-президентом - академіка, народного художника України В. Д. Сидоренка, головним ученим секретарем - академіка, заслуженого діяча мистецтв України, професора М.О. Криволапова. 20 травня 1998 року віце-президентом Академії мистецтв України обрано академіка, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора мистецтвознавства, професора І.Д. Безгіна.

2 березня 2007 року віце-президентом Академії обрано академіка, заслуженого діяча мистецтв України, кандидата філософських наук, професора Ю.П. Богуцького, а головним ученим секретарем - академіка, заслуженого працівника освіти України, доктора технічних наук зі спеціальності "естетика", професора М.І. Яковлєва.

У структурі Академії діють відділення: образотворчого, музичного, театрального та кіномистецтва, теорії та історії мистецтв (мистецтвознавства), синтезу пластичних мистецтв, секція естетики та культурології у складі відділення синтезу пластичних мистецтв. Відділення займаються визначенням пріоритетних шляхів розвитку українського мистецтва, головних напрямів фундаментальних наукових досліджень, розвитком освіти.