Розділ 1. Наука - продуктивна сила розвитку суспільства

З 1992 р. ступінь магістра запроваджено в Україні як завершений освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі отриманої раніше кваліфікації бакалавра здобув поглиблені спеціальні знання та вміння інноваційного характеру у вищому закладі освіти IV рівня акредитації, має досвід їх застосування і продукування нового знання для вирішення професійних завдань у певній галузі економіки, промисловості, науки, техніки, культури. Кваліфікація магістра засвідчується дипломом, в якому зазначається спеціальність підготовки або галузь знань.

Наступний науковий ступінь в англо-американській системі - доктора наук (Doctor's). Ступінь доктора присвоюється тільки в університетах і обов'язково на основі захисту дисертації. У гуманітарних спеціальностях ступінь доктора позначається, як правило, й супроводжується назвою спеціальності (скажімо, - доктор історії). В інших галузях існують інші позначення цього ступеня, наприклад, M.D. - доктор медицини, J.D. - доктор юриспруденції. Англо-американська докторська ступінь приблизно відповідає вітчизняному ступеню кандидата наук, але трохи вище. Можна сказати, що така докторська дисертація відповідає дуже сильній вітчизняній кандидатській дисертації.

У Франції ступінь бакалавра свідчить про успішне закінчення середньої школи. Першим науковим ступенем за французькою системою вважається ступінь ліценціата1 (математики, фізики, історії, літератури, педагогіки тощо). Щоб його одержати, потрібно на протягом 2-3-го, а іноді й 4-го років навчання у вищій школі скласти 3-4 іспити та виконати курсову роботу. Так само у Франції можна одержати ще один початковий науковий ступінь - доктора-інженера. Ступінь ліценціата у Франції дає право працювати помічником викладача в ліцеї або продовжувати освіту в університеті.

Другий науковий ступінь - агреже1 або доктора 3-го циклу присвоюється після закінчення університету на основі складання ряду додаткових іспитів з обраної спеціальності та захисту дисертації. Ступінь агреже дає право стати викладачем ліцею, а також на природничо-наукових і гуманітарних факультетах університетів, а доктора - обійняти досить високу посаду в промисловості або в якій-небудь установі. Науковий ступінь доктора за французькою системою еквівалентний ступеню кандидата наук в Україні.

Звання доцента є у ВНЗ Австрії, Болгарії, Словаччини, Чехії та інших країн; присвоюється, як правило, особам, котрі мають науковий ступінь магістра.

Вчене звання професора в багатьох країнах світу, як правило, присвоюється особам, які обіймають посади професора - завідувача кафедри. Посада професора кафедри встановлюється у вищій школі як виняток, іноді для її заміщення не обов'язково мати найвищий науковий або академічний ступінь.

У деяких країнах випускникам вищої школи з 4-6-річним терміном навчанням без захисту дипломних робіт присвоюється ступінь бакалавра наук або мистецтв з відзнакою і без відзнаки (Бірма, Індія, Іран та ін.). В Тунісі ступінь ліценціата присуджується після закінчення підготовчого (один рік) і так званого 2-го циклу університету; в Мексиці - після закінчення гуманітарного факультету, другий науковий ступінь - магістра, як правило, після додаткової підготовки протягом 1,5 років на базі вищої освіти, складання іспитів і підготовки дисертації. Ступінь доктора філософії існує в багатьох країнах: Австрії, Аргентині, Данії, Індії, Ірані, Канаді, Мексиці, Туреччині та ін.

У багатьох країнах, в тому числі й в Україні, існують почесні наукові ступені і вчені звання: почесний доктор певної галузі науки (знання), почесний професор того чи іншого вищого навчального закладу. Їх присвоюють, як правило, іноземним вченим за видатні досягнення в науці, техніці, культурі.

Головним джерелом поповнення наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні є випускники вищих навчальних закладів і, в першу чергу, випускники університетів, які мають здібності до науково-педагогічної і науково-дослідної роботи.

Основною формою підготовки кандидатів наук в Україні є аспірантура (від латинського азріго - прагну). Організована в 1925 р. аспірантура створюється у вищих закладах освіти, науково-дослідних інститутах та інших установах, які мають висококваліфіковані кадри наукових керівників та належну науково лабораторну й експериментальну базу, що дозволяє проводити наукові дослідження на високому рівні.

Існує очна (термін навчання 3 роки) та заочна (термін навчання 4 роки) аспірантура. Аспірант1 протягом часу навчання в аспірантурі складає іспити кандидатського мінімуму і працює під керівництвом наукового керівника (здебільшого ним призначають доктора наук) над кандидатською дисертацією.

Підготовка кандидатів наук для вищих військових навчальних закладів та науково-дослідних установ Міністерства оборони України здійснюється через ад'юнктуру. Форми й методи підготовки ад'юнктів до захисту кандидатської дисертації в основному аналогічні встановленим для навчання в аспірантурі.

Підготовка докторів наук здійснюється через докторантуру. Докторантура функціонує у провідних вищих закладах освіти, наукових установах і організаціях, які мають авторитетні наукові школи і досконалу лабораторно-дослідницьку базу. Загальний термін перебування в докторантурі не перевищує трьох років.

Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів - складний і відповідальний процес, будується на основі прогнозування можливих змін в структурі наукової праці, безперервному вдосконаленні змісту, методів і форм навчання спеціалістів, їх атестації. Відбувається цей процес безперервно.