TextBook Інститутка
Хтось уступив у сiнцi. Я вiдчинила, аж це бабуся.
– Здоровенька була, дiвчино, – промовила до мене. – Просимо на вечерю, зозулько!
– Спасибi, бабусю!
– То й ходiмо.
– Ось я панiї спитаюся.
– Чого питатись, любко? То ж вечеря!
– Чи звелить iти.
Бабуся перемовчала хвилинку та й каже:
– То йди, моя дитино. Я тебе тутеньки пiдожду.
Пани сидять укупцi любенько, веселенько; щось межи собою розмовляють. Я ввiйшла, а панi:
– Чого сунешся?
– Пустiть, – кажу, – панi, мене повечеряти.
– Iди собi – вечеряй!
Наступний розділ:
XXIX
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інститутка » автора Вовчок Марко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XXVII“ на сторінці 1. Приємного читання.