Боже мiй милий! Як то вже я того вечора захисного, темного дожидаю!.. Звелить панi на вечерю йти – Прокiп мене дожидає. Перейме та постоїмо удвiйзi, погорюємо обойко… Бо денної пори, хоч i стрiнемось, – тiльки зглянемось, словечка не перемовимо, розiйдемось.
– На лихо ви покохались! – каже було Катря.
– З бiса розумна ти, моя люба! – кепкує з неї Назар. – Коли б тепер ти вдруге мене полюбила, то б i лапки полизала єси!
– Кохання в мене на умi!.. Менi й вони двойко серце сушать, як подумаю-погадаю…
– Чого се ви дiвчину сушите та лякаєте? – озветься бабуся. – Коли вже покохала, нехай кохає: то їй судьба така судилася.
XXXIV
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інститутка » автора Вовчок Марко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XXXIII“ на сторінці 1. Приємного читання.