НОВА МЕТА В ЖИТТІ
Наступного дня Енн, шиючи при кухоннім вікні свою ковдру із клаптиків, знічев’я визирнула надвір і побачила Діану, що таємниче кивала їй від Джерела Дріад. За мить вона вибігла з будинку й полетіла долиною вниз, і надія в її виразних очах змагалася з подивом. Та надія згасла від самого погляду на зажурене лице Діани.
— Твоя мама не зглянулася? — пошепки спитала Енн.
Діана сумовито похитала головою.
— Ні. Ох, Енн, вона каже, що ніколи більше не дозволить мені з тобою гратися. Я плакала й плакала, і казала, що ти не винна, та все дарма. Я лише вмовила її відпустити мене сюди, попрощатися з тобою. Вона дала мені тільки десять хвилин і сказала, що дивитиметься на годинник.
— Десять хвилин… хіба ж цього вистачить попрощатися навіки? — мовила Енн, заливаючись слізьми. — О, Діано, присягнися, що ніколи не забудеш мене, подруги своєї юності, хай які чудові друзі ще зігріватимуть твоє життя!
— Авжеж, я не забуду, — схлипнула Діана, — і ніколи не матиму іншої сердечної подруги. Не треба мені іншої. Я нікого не зможу полюбити так, як тебе.
— Ох, Діано, — вигукнула Енн, молитовно сплітаючи долоні, — ти мене любиш?
— Звісно, люблю. Ти хіба не знала?
— Ні, — Енн тяжко зітхнула. — Я думала, що ти прихильна до мене, так… але й надіятися не сміла, що ти мене любиш. І не думала, що мене хтось може полюбити. Бо за все життя, скільки пам’ять сягає, ніхто мене ніколи не любив. О, як це чудово! Це той промінь світла, що довіку осяватиме похмуру стезю, якою віднині я йтиму без тебе, Діано. О, скажи це ще раз!
— Я дуже-дуже люблю тебе, Енн, — запевнила Діана. — І завжди любитиму, обіцяю.
— Я теж завжди любитиму тебе, Діано, — мовила Енн, урочисто простягаючи руку. — І з плином років спомин про тебе яснітиме, наче зірка, над моїм самотинним життям, як сказано в тій останній книжці, що ми читали з тобою вдвох. О, Діано, ти даси мені на прощання пасмо твого чорного, мов гагат, волосся, котре я повік берегтиму, як найбільшу свою коштовність?
— А ти маєш чим відрізати? — поцікавилася Діана, втираючи нові сльози від зворушливої промови Енн і вертаючись до прози життя.
— Так, на щастя, я прихопила із собою ножиці, ось вони, у кишені фартуха, — сказала Енн і врочисто зрізала один з Діаниних кучериків. — Прощавай, найдорожча моя подруго. Відтепер судилося нам бути чужими одна одній, хоч ми й живемо так близько. Та серце моє лишиться щирим у невідступній вірності тобі.
Енн стояла й дивилася вслід Діані, аж доки та зникла з очей. Діана раз по раз озиралася на неї; тоді Енн знову й знову сумно махала їй рукою. Потім повернулася додому, нітрохи не втішена цим романтичним прощанням.
— Все, — заявила вона Маріллі, — я більше не матиму подруги. А зараз воно ще й гірше, ніж досі, бо Кеті Моріс і Віолетти в мене вже теж немає. Та й з ними тепер було б не краще. Чомусь після справжньої подруги уявні втішити геть не можуть. Ми дуже зворушливо попрощалися з Діаною біля струмка. Це буде мій довічний священний спогад. Я промовляла всі найбільш урочисті слова, які могла згадати. Бо мені здається, коли кажуть «стезя», а не «дорога», це звучить романтичніше… А ще я взяла в Діани пасмо її волосся. Покладу його в капшучок і носитиму на шиї до кінця своїх днів. Будь ласка, зробіть так, щоб його поховали зі мною разом, бо я впевнена, що довго вже не проживу. Може, коли пані Баррі на власні очі побачить мене, усю мертву й закоцюблу, у її душі ворухнеться жаль за свій учинок, і вона дозволить Діані прийти на мій похорон.
— Думаю, Енн, коли вже ти здатна стільки патякати, смерть від горя тобі не загрожує, — безжально відповіла Марілла.
Наступного понеділка Енн вельми її здивувала, спустившись зі своєї кімнати із книжками в кошику й рішучо стиснутими вустами.
— Я повертаюся до школи, — оголосила дівчинка. — Це єдине, що лишається мені в житті тепер, коли сердечну мою подругу було так жорстоко від мене одірвано. А в школі я зможу на неї дивитися, думками поринаючи в минулі дні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Енн із Зелених Дахів» автора Монтгомері Л.-М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 17 НОВА МЕТА В ЖИТТІ“ на сторінці 1. Приємного читання.