Розділ без назви (16)

11.

Вони розташувалися на другому поверсі літака в порожній палаті для поранених офіцерів. То було аскетичне, пропахле запахом йоду і дезинфекції сіре приміщення з чотирма ліжками и двома ілюмінаторами, з яких відкривався вид на праве крило біплана; маленький столик, як і ліжка, був міцно приварений до палуби, чотири металеві стільці з легкого сплаву, що фіксувалися завдяки електромагнітам, пристінна шафа з посудом, упаковками ліків та шухлядою зі старими книжками і журналами.

Сивий веселий офіцер, який відрекомендувався старшим стюардом літаючого госпіталю Морисом Бланшаром, заходився накривати стіл: це був стандартний набір продуктів, запакованих у пластикові ємності — салати, шинка, сири, тунець, креветки, холодні промерзлі булочки, молоко і полуниці. «Зовсім непогано»,— подумав Гайдук, згадавши мізерні харчові пайки, які приносила на Канал-Роуд по п'ятницях Лінда, повертаючись з банку. Поряд з палатою був туалет з душем, куди негайно забралась Божена. Капітан Бланшар пояснював Гайдуку особливості їхнього лету: невеличка швидкість «Кульгавого Дракона» — 200-250 миль на годину, й незначна висота (до 10 000 футів, інколи літак летить дуже низько — на висоті 500-1000 футів) становить значну перевагу, оскільки стратосферні хижаки Чорної Орди з їхніми космічними швидкостями призначені до бою на великих висотах і нерідко бувають безсилими проти повільних, практично беззбройних «Ланкастерів-27». Крім того, по секрету повідав Бланшар, «Кульгавий Дракон» зазвичай літає у режимі «Стеллз», стаючи літаком-невидимкою, що рятує його не тільки від висотних винищувачів, але й від протиповітряних ракет наземного і морського базування, якими масово озброєні формування терористів. Екіпаж дотримується режиму радіомовчання, що допомагає подолати небезпечну океанську відстань. І все ж, скрушно похитав головою Бланшар, кожен рейс літаючого госпіталю пов'язаний з неабияким ризиком.

Повернулася Божена, чемно відмовилась від сніданку, тільки випила трохи молока й лягла на верхнє ліжко.

«Як я дотягну цю понівечену істоту до Києва?» — подумав Гайдук. Хоч і не вповні, але розумів, що вскочив у неабияку халепу, і тому почав розробляти різні альтернативні плани дій — як безпечно дістатися з Боженою до України після того, як вони долетять до Європи.

Гайдук відмовився від алкоголю, хоч як його вмовляв Бланшар. Та й ця холодна, позбавлена будь-якого смаку їжа не викликала в нього ніякого апетиту. Гарячої кави, яку би залюбки випив, не було — в літаку не працювали системи обігріву баків для чаю і кави.

— Цей одяг на вас затісний, — зауважив Бланшар. — Де ви його взяли?

— В Білому домі видали.

— О, то це історичний експонат! А літера «V» що означає? Victory? Перемога?

— Visitor. Відвідувач.

— Слухайте, в мене є пропозиція. Хочете обмін? Я беру цей історичний костюм — мені він буде сам-раз. А вам дам офіцерський камуфляж. Думаю, що розмір підійде.

— Гаразд, — погодився Гайдук, якого вже дратувала ця піжама, як він її назвав.

Бланшар швидко повернувся.

— Ось, міряйте.

Це був непоганий костюм — куртка, штани, міцні черевики. Камуфляжний колір і малюнок автоматично змінювалися у залежності від зони бойових дій — від Арктики (біло-блакитнявий) до пустель (жовтувато-синюваті плями) і осінніх узлісь (насичено жовті, червоногарячі кольори).

— Дякую щиро.

Гайдук з полегкістю скинув з себе подарунок Білого дому, в якому почувався блазнем, і швидко перевдягнувся. Божена тихо спала на верхотурі, заколисана гудінням двигунів і дрібним тремтінням фюзеляжу. Паспорт, гроші і геджет він переніс до кишень нового вбрання: кишень було вдосталь, багато з них — невідомого призначення.

Бланшар теж був задоволений — не кожен офіцер Конфедерації може мати хоч і дешевий, але шикарний костюм з Білого дому з золотою літерою «V» на лівій нагрудній кишені. Це була вигідна оборудка, бо офіцерський камуфляж йому дістався задарма: Бланшар узяв його у приміщенні, де складали речі померлих пацієнтів госпіталю.

Честолюбство розпирало Бланшара, який вирішив негайно податися до кабіни пілотів, щоб похизуватися перед ними обновою. Його друзі-пілоти впевнено вели старенький «Ланкастер-27» від берегів Лабрадору до узбережжя Гренландії. Пілоти якраз пили гарячу каву — в кабіні знайшлося місце для кавоварки. Запах кави «еспресо» викликав у Бланшара додаткову хвилю ентузіазму. Він похвастався своїм новим, президентським вбранням і, щоб догодити пілотам, які поділилися з ним кавою і хрусткими теплими круасанами, запропонував показати їм новйй порнофільм, життєва енергія якого мала стимулювати ветеранів військово-транспортної авіації. Він витягнув з кобури пістолета, яку почепив на правий бік, маленький диск з найновішим витвором кіномистецтва Каліфорнії.

Бланшара пілоти зустріли привітно. Знали, що цей SHUFFLER є неперевершеним майстром сороміцьких анекдотів і видатним фінансовим посередником, який під час недовгих зупинок «Кульгавого Дракона» на базах Конфедерації, розсіяних по всьому світі, міг забезпечити найкращий обмінний курс амеро на глобо, юані чи рупії. Таланти Бланшара високо цінувалися не тільки серед літунів, але й у командах хірургів і медсестер, що регулярно змінювалися на борту.