89.
Провалилась не тільки перша частина плану Гайдука, а й друга: незважаючи на втрату двох військово-транспортних літаків (на території аеропорту і навколо нього валялися понівечені темно-сірого кольору фрагменти фюзеляжів і крил з чорними зірками, відірвані двигуни, обгорілі тіла десантників, боєприпаси) операція «Тамерлан» розвивалася успішно.
Загибель у першому літаку генерал-лейтенанта Єрмолая Касемі, призначеного Мохамад-беком командуючим першою фазою десанту і першим комендантом Києва (через кілька днів вулицю гетьмана Махуна перейменували на вулицю Касемі), майже не вплинула на хід операції. Незважаючи на регулярні заклики Фронту Визволення України до військовослужбовців збройних Сил України, що транслювалися за допомогою хакерів по офіційному телеканалу держави, війська Чорної Орди не зустріли серйозного опору.
Проте, був і виняток. Триста учнів військового ліцею імені Івана Богуна, члени організацій ЛУК і УРА, без дозволу командування покинули військовий табір біля Носівки, вирушили на північ і, зайнявши зручну позицію в лісі вздовж шосе Е-101, по якому рухалася до Києва мотобригада Орди імені М. Муравйова, атакували колони з учбових станкових гранатометів ХМ-507 спеціальними 25мм гранатами кумулятивно-бронебійної і запалювальної дії. Богунці підпалили кілька машин спереду і ззаду колони, чим викликали велику паніку серед російських найманців, яким комісари Орди обіцяли легку прогулянку до Хохландії і можливість вивезти пограбоване малоросійське майно додому на танках і вантажівках.
Незважаючи на перший успіх, сили були надто нерівні: богунці мали застарілу учбову стрілецьку зброю часів українсько-румунської віцни і обмаль боєприпасів; у шістнадцятилітніх дітей не було бойового досвіду, але вони, зупинивши броньовану колону, не відступили, а по-хлоп'ячому азартно втяглися в затяжний бій. Оговтавшись, муравйовці викликали допомогу — штурмові гелікоптери «Казань-57», які скинули контейнери з напалмом і алюмінієвою пудрою і спалили юних захисників Києва.
У тому бою загинув коханий Олі Гудими, командир сотні УРА Максим Боровик.
Гайдук набагато пізніше дізнався про цей нерівний бій. Ворога не вдалося зупинити біля стін Києва.
Поки Гайдук, Палій, Невінчаний організовували зачистку території аеропорту від бойовиків, виведення з ладу навігаційної апаратури та допомагали Фатхуліну і його людям, диспетчерам та іншим добровільним помічникам втекти, користуючись безладом, атакуюча група з дев'яти бойових «черепах» Орди здійснила посадку в Києві: дві «черепахи» — на Батиєвій горі, дві — в Печерській Лаврі, три — на футбольному полі стадіону «Динамо», в результаті чого були блискавично захоплені урядові будинки. Одна «черепаха» сіла на Михайлівській площі, біля «чорного дирижабля» ГЕПРУ, і одна — на площі Перемоги, щоб перекрити рух на захід і підготуватися до атаки на комплекс будинків посольства Конфедерації.
Коли о п'ятий годині ранку першого серпня Гайдук і його бійці ледве пробилися з лівого берега через Південний триярусний міст і виїхали на набережну Дніпра, над якою тихо сходило сумне сонце ранньої осені, над головними будинками міста вже були вивішені білі з чорними зірками прапори Чорної Орди і червоні з чорним півмісяцем і чорними зірками прапори визвольних військ євразійського Степу...
Синій електромобіль Гайдука і Невінчаного, проїхавши через Поділ, стрімко помчав порожніми вулицями у бік Куренівки.
Розділ без назви (98)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Час смертохристів. Міражі 2077 року » автора Щербак Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (97)“ на сторінці 1. Приємного читання.