Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ

7.1. Міжнародні стандарти електронного обміну даними

Електронний обмін даними — це міжкомп'ютерний обмін діловими, комерційними та фінансовими електронними документами, наприклад, замовленнями, платіжними інструкціями, контрактними пропозиціями, накладними, квитанціями.

Такий обмін даними забезпечує оперативну взаємодію торговельних партнерів (клієнтів, постачальників, торговельних посередників, експедиторів та ін.) на всіх етапах підготовки торговельної угоди, укладення контракту і реалізації постачання.

На етапі оплати контракту і переказу грошових коштів електронний обмін даними для комерційних цілей може взаємодіяти зі службою електронного обміну фінансовими документами. Така взаємодія створює для покупців (клієнтів) ефективне середовище під час виконання всіх торговельно-платіжних операцій, а саме:

он-лайн-перегляд каталогів торговельних пропозицій, товарів і послуг на ринку;

вибір в інтерактивному режимі потрібного товару/послуги, уточнення умов (вартості й термінів постачання, торговельних знижок, гарантійних і сервісних зобов'язань);

он-лайн-замовлення товару/послуги або запит контрактної пропозиції, погодження й укладення контракту;

оперативний контроль постачання товару;

одержання за допомогою електронної пошти супровідних документів (накладних, фактур, комплектуючих відомостей та ін.);

підтвердження завершення постачання товару/послуги, виставлення й оплата рахунків;

виконання банківсько-кредитних і платіжних операцій.

Виконуючи ці операції, користувачі служби електронного обміну даними мають використовувати відповідне телекомунікаційне обладнання, програмне забезпечення та канали зв'язку.

Історія виникнення і розвитку електронного обміну даними починається у 60-х роках, коли несумісність окремих фірмових технологій обробки комерційних даних не давала змоги інтегрувати їх в єдину систему, яка б забезпечила комплексну автоматизацію міжнародних торговельних операцій.

Так, якщо дві компанії використовують національні стандарти для подання електронних документів, то під час обміну інформацією їм буде потрібне подвійне перетворення форматів повідомлень (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Схема перетворення форматів для двох підприємств у різних країнах

У разі збільшення кількості партнерів, які беруть участь в інформаційній взаємодії, кількість перетворень зростає згідно з формулою

де С — кількість необхідних перетворень під час використання різних стандартів партнерами;

N — кількість партнерів, які беруть участь в інформаційній

взаємодії.