ОСНОВНІ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ СУСПІЛЬСТВОМ

Менеджмент організацій і адміністрування

• 1. Для того щоб реформувати апарат управління, треба його добре знати, а, отже, вивчати з наукових позицій;

• 2. Апарат адміністративно-державного управління має бути відділений від сфери політики.

З появою робіт цих авторів можна говорити про початок першого етапу в розвитку теорії адміністративно-державного управління як самостійного наукового напрямку. Хронологічні рамки даного етапу можна визначити з 1880-х – по 1920-і pp..

Другий етап у розвитку теорії адміністративно-державного управління продовжувався з 1920 по 1950 pp.. Особливо великі успіхи в ці роки зробили американці, що пояснюється низкою причин. На відміну від європейських країн, в США вищі навчальні заклади вже в той період користувалися більшою свободою у складанні навчальних програм і виборі викладачів. Вони мали можливість експериментувати, широко вводити нові курси, одним з яких став курс теорії адміністративно-державного управління. Існував і інший сприятливий чинник, що вплинув на інтенсивний розвиток теорії адміністративно-державного управління саме в США. Американці вже в ті роки вважали, що наука адміністративно-державного управління і наука управління приватними підприємствами можуть і повинні бути зближені . І оскільки викладання цих дисциплін мало широку аудиторію, то з'явилося і велике число професорів, підручників, дослідницьких робіт. Існував і ще один чинник того ж плану. Американці завжди робили акцент на практичну значимість досліджень адміністративно-державного управління, їх наукові розробки містили практичні рекомендації, пропонували обгрунтовані проекти реформ. Такий утилітарний підхід до вивчення адміністративно-державного управління дозволяв знаходити державні та приватні джерела фінансування для проведення наукових робіт.

У 1920-1950-ті pp. найбільш відомими напрямами в теорії адміністративно-державного управління були "класична школа" і "школа людських відносин". Яскравими представниками "класиків" є А. Файоль, Л. Уайт, Л. Урвік, Д. Муні, Т.Вулсі. Метою класичної школи була розробка принципів адміністративно-державного управління. При цьому майже всі "класики" виходили з ідеї, що слідування цим принципам приведе до успіху державного адміністрування в різних країнах.

Розроблені класичною школою принципи управління зачіпають два основних аспекти. Один з них – обгрунтування раціональної системи управління адміністративно-державними організаціями, другий стосується побудови структури організації. Найбільш важливі постулати класичної теорії можна поділити в такий спосіб: наука замість традиційних навичок, гармонія замість протиріч, співпраця замість індивідуальної роботи, максимальна продуктивність на кожному робочому місці.

У рамках класичної школи система адміністративно-державного управління постає як регламентована зверху донизу ієрархічна організація лінійно-функціонального типу з чітким визначенням функції кожної посадової категорії. Слід підкреслити, що така модель досить ефективна в умовах стабільного соціального середовища та однотипних управлінських завдань і ситуацій. Вона до цих пір знаходить своє застосування на різних рівнях управління. Однак у тих випадках, коли на ефективність управління робить вирішальний вплив людський фактор, використання цього підходу явно недостатньо.

Ще одним впливовим підходом у теорії адміністративно-державного управління була "школа людських відносин". Вона виникла в 1930-і pp., коли психологія перебувала ще в зародковому стані. Рух за людські відносини багато в чому з'явився у відповідь на нездатність класичної школи усвідомити людський фактор як основний елемент ефективності організації. І оскільки воно виникло як реакція на недоліки класичного підходу, школа людських відносин іноді називається неокласичною.

Найбільш відомими вченими цього напряму були М. Фоллет, А. Маслоу, Е. Мейо, У. Мерфі. У своїх дослідженнях вони звернули увагу на аналіз психологічних факторів, що викликають задоволеність працівників своєю працею, оскільки в ряді експериментів вдалося домогтися підвищення продуктивності праці за рахунок поліпшення психологічного клімату та посилення мотивації.

Подальші дослідження показали, однак, що хороші відносини між службовцями не ведуть автоматично до збільшення продуктивності праці адміністративних організацій і що мотивація, яка орієнтує співробітників на досягнення високих результатів, має більш важливе значення, ніж просто задоволеність роботою. Очевидно, що методи, що розроблені школою людських відносин, ефективні лише в досить вузькій сфері державного адміністрування – управлінні персоналом, коли важливим є особистий і конкретний вплив на співробітників для своєчасного прийняття рішень і успішної реалізації намічених планів. Однак, в області оперативного і стратегічного адміністративно-державного управління роль цих методів несуттєва.

Третій етап у розвитку теорії адміністративно-державного управління почався в 1950-і pp. і продовжується до цих пір. Найбільш впливовими напрямами сучасного періоду можна вважати поведінкове, системне і ситуаційне.

Розвиток таких наук, як соціологія і психологія, і вдосконалення методів дослідження після другої світової війни зробили вивчення поведінки на робочому місці здебільшого науковим. Серед найбільш великих фігур у 1950-1960-ті pp. слід назвати Г. Саймона, Д. Смітцберга, В. Томпсона, Д. Істона. Саме вони почали розробляти новий підхід до державного адміністрування – поведінковий або біхевіористичний. Оригінальність їх робіт полягає в тому, що автори прагнули представити досягнення сучасної соціальної психології та соціології і пояснити реальне функціонування адміністративних служб через аналіз поведінки працюючих у них індивідів і груп.

У рамках поведінкового підходу вчені досліджували різні аспекти соціальної взаємодії, мотивації, характеру влади й авторитету в адміністративно-державному управлінні. Особливо популярним поведінковий підхід був у 1960-і pp.. Як і більш ранні школи цей підхід відстоював "єдиний найкращий шлях" вирішення управлінських проблем. Його головний постулат полягає в тому, що правильне застосування науки про поведінку сприятиме підвищенню ефективності праці як окремого службовця, так і системи адміністративно-державного управління в цілому.

З початку 1960-х pp. у державному адмініструванні швидко почав набирати популярність системний підхід, чому сприяли роботи Д. Істона, Г. Алмонда, Т. Парсонса. Застосування теорії систем до адміністративно-державного управління багато в чому полегшило для керівників завдання побачити всю організацію в єдності її частин, які нерозривно пов'язані із зовнішнім світом. Цей підхід також допоміг інтегрувати ідеї більш ранніх шкіл, що в різний час домінували в теорії адміністративно-державного управління.

Головна ідея системного підходу полягає у визнанні взаємозв'язків і взаємозалежності елементів і всієї системи державного адміністрування із зовнішнім середовищем, тобто із суспільством в цілому. Такий підхід означає, що стратегія державного адміністрування не може бути об'єктом точного прогнозування і планування, оскільки суспільство постійно розвивається і змінюється.

Визначення змін та їх вплив на ефективність адміністративних структур є основним досягненням ситуаційного підходу, що став логічним продовженням теорії систем. Він виник на початку 1970-х pp., і вніс важливий внесок у розвиток державного адміністрування, використовуючи можливості прямого застосування науки до конкретних ситуацій і умов.

Найбільш відомими теоріями, розробленими в руслі ситуаційного підходу є концепція "м'якого мислення" і "організаційна кібернетика".

Центральною ідеєю ситуаційного підходу є аналіз ситуації, тобто конкретного набору обставин, які сильно впливають на дану адміністративну організацію в даний конкретний час. Оскільки в центрі уваги постійно виявляється нова ситуація, в рамках цього підходу особливого значення набуває "ситуаційне мислення". Використовуючи цей підхід, керівники можуть краще зрозуміти, які прийоми будуть більшою мірою сприяти досягненню цілей організації в конкретній ситуації. Ситуаційний підхід є досить популярним напрямом у науці, але сьогодні важко повністю оцінити справжній вплив даної школи на теорію і практику адміністративно-державного управління. Тим не менше, вже зараз можна сказати, що його вплив є значним і, напевно, буде рости у майбутньому.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій і адміністрування» автора Харічков С.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСНОВНІ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ СУСПІЛЬСТВОМ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ

  • Принципи системного підходу в управління організацією

  • Системне управління організацією як процес об'єднання функціонального, процесного та ситуаційного підходу

  • Підприємство як відкрита система, його сутність та функції.

  • ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Модель життєвого циклу організації Л. Грейнера та І. Адізеса

  • ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ МЕНЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Нормативно-правова регламентація

  • Елементи проектування організацій

  • Проектування організаційних зв'язків

  • ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ІНЖИНІРИНГ

  • Документування та моделювання бізнес-процесів

  • Оптимізація бізнес-процесів

  • Концепція реінжинірингу

  • ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ДИЗАЙН

  • П'ять складових організації за Г. Мінцбергом

  • КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

  • Процедура створення господарського товариства

  • АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА ЯК ОБ'ЄКТ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Вплив акціонерів на роботу акціонерного товариства

  • Менеджери проти власників або агентські конфлікти

  • Методи встановлення контролю над AT

  • Управління створенням акціонерних товариств

  • ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ

  • Компетенція загальних зборів

  • Робочі органи загальних зборів

  • Порядок проведення загальних зборів

  • Види та порядок голосування

  • Порядок формування і напрямки роботи наглядової ради

  • Голова наглядової ради

  • Компетенція наглядової ради

  • Виконавчий орган акціонерного товариства

  • УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ

  • Типи змін

  • Рівні змін

  • КЕРІВНИЦТВО І ЛІДЕРСТВО В УПРАВЛІННІ ЗМІНАМИ

  • МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ

  • Моделі управління організаційними змінами

  • ПІДГОТОВКА ДО ЗМІН, ЇХ ПЛАНУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ

  • Організаційна діагностика: визначення готовності до змін

  • Реалізація змін

  • УПРАВЛІННЯ ОПОРОМ ЗМІНАМ

  • ТРАДИЦІЙНІ І СУЧАСНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ

  • Методи, орієнтовані на завдання і технології

  • ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК

  • УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

  • Система управління проектами

  • Фази життєвого циклу проекту

  • Структура, оточення та учасники проекту

  • : ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ПРОЕКТУ

  • Оцінка життєздатності проекту

  • ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

  • Критерії вибору організаційної структури

  • Типи організаційних структур проекту

  • ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЮ ПРОЕКТІВ

  • Цілі, призначення й види планів

  • Фінансове планування за проектом

  • Розробка проектно-кошторисної документації та контроль за нею

  • Вибір і завдання проектних фірм

  • СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОЕКТУ

  • Завдання структуризації проекту

  • УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

  • Основні чинники, які впливають на якість продукції

  • ЕВОЛЮЦІЯ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

  • Характеристика систем управління якістю на вітчизняних підприємствах. Досвід управління якістю в США, Японії та країнах Європи

  • ФУНКЦІЇ, МЕТОДИ І ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

  • Класифікація методів менеджменту якості

  • Інструменти управління якістю

  • ЕКОНОМІКА ЯКОСТІ

  • Оцінка рівня якості продукції. Показники якості

  • СЕРТИФІКАЦІЯ СИСТЕМ ЯКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Процедури сертифікації систем якості

  • Аудит якості: поняття, визначення і види

  • ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

  • СИСТЕМА ФУНКЦІЙ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ

  • Сутність та особливості системи фінансового планування

  • РОЛЬ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • РОЗРОБКА ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

  • ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ АКТИВІВ

  • Управління запасами

  • УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ АКТИВАМИ ПІДПРИЄМСТВА

  • УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНИХ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

  • Політика формування власних фінансових ресурсів

  • УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯ ПОЗИКОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

  • Управління залученням банківського кредиту

  • Управління облігаційним займом

  • ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА

  • УПРАВЛІННЯ РЕАЛЬНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА

  • СУТНІСТЬ ТА ЗАВДАННЯ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

  • ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ В УПРАВЛІННІ ОРГАНІЗАЦІЄЮ: МАТЕМАТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Задачі лінійного програмування та їх застосування

  • Задачі та математичні моделі задачі розподілу ресурсів

  • Задача і математична модель доставки однорідної продукції споживачам

  • Задача і математична модель доставки однорідної продукції споживачам через складські приміщення

  • Визначення оптимального плану економічних заходів

  • Оптимізація в недетермінірованних умовах

  • СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

  • Вибірка і її формування

  • Виробничі функції

  • Деякі інші прийоми прогнозування за результатами обробки статистичних даних.

  • ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВІРНОГО ПРАВА В УКРАЇНІ

  • Джерела договірного права

  • ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОГОВОРИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Класифікація договорів

  • Форма, зміст, порядок укладання, зміни та розірвання договору

  • ВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ СУБ'ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ (ПІДПРИЄМЦЯМИ)

  • Підстави та порядок припинення договірних зобов'язань

  • Відповідальність за порушення договірних зобов'язань у сфері підприємництва

  • ДОГОВОРИ ПРО ПЕРЕДАЧУ МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ

  • Загальна характеристика окремих видів договору купівлі-продажу (біржових угод, поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, міни, безоплатної передачі (дарування))

  • ДОГОВОРИ ПРО ПЕРЕДАЧУ МАЙНА В КОРИСТУВАННЯ

  • Поняття договору прокату та особливості правового регулювання

  • ДОГОВОРИ ПРО ВИКОНАННЯ РОБІТ

  • Загальна характеристика основних видів договору підряду (побутовий підряд, будівельний підряд, підряд на проектні та пошукові роботи)

  • ДОГОВОРИ ПРО НАДАННЯ ЮРИДИЧНИХ ТА ФАКТИЧНИХ ПОСЛУГ

  • Особливості договору комісії за законодавством України

  • Договір страхування та його види

  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТНО-РОЗРАХУНКОВИХ ВІДНОСИН

  • Правова природа договору банківського рахунку

  • ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

  • ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ

  • ОСНОВНІ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ СУСПІЛЬСТВОМ
  • Сучасні концепції державного управління та публічного адміністрування. Сутність концепцій “менеджеризм” і “неоме- неджеризм”

  • Сучасна система адміністративно-державного управління

  • ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ

  • Закон України "Про доступ до публічної інформації". Мета, завдання, основні положення

  • УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ

  • Сутність, використання та складання управлінських документів (УД)

  • СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ: ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ

  • Модель електронного врядування типу “Електронний уряд”, “єдиний офіс”, "єдине вікно"

  • Краудсорсинг як інструмент взаємодії влади, бізнесу та громадського суспільства