• форма № 4 „Звіт про власний капітал”;
• форми № 5, № б „Примітки до фінансової звітності”.
Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державною службою статистики України. Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням з Державною службою статистики України. Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Державного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України. Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.
Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Публічні акціонерні товариства, підприємства – емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.
Основними формами фінансової звітності, які використовуються у фінансовому аналізі є „Баланс” та „Звіт про фінансові результати”. Інші форми використовуються для поглиблення оцінок та уточнення окремих показників. У додатках А, Б і В наведено приклади форм № 1, 2 і 3, у додатку Д – іншу інформацію звітності підприємства у скороченому вигляді. Як уже зазначалося у вступній частині, для цілей даного навчального посібника „Баланс” підприємства та „Звіт про фінансові результати” наведено за аналізований рік по квартально. При цьому дані форми №2 надано не наростаючим підсумком з початку року (як того вимагають Положення (стандарти) бухгалтерського обліку), а відокремлено за результатами кварталів і року. Такий підхід застосовано у навчальних цілях для наведення прикладів обчислень фінансових показників і коефіцієнтів у наступних темах навчального посібника.
Метою складання „Балансу” є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. На основі показників „Балансу” повністю або частково обчислюються коефіцієнти платоспроможності, ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності рентабельності і усіх інших характеристик фінансово-економічного стану.
При оцінюванні „Балансу” та обчислені фінансових коефіцієнтів на його основі вивчаються активи та джерела фінансування (пасиви) підприємства в цілому, по їх основних складових елементах, а також здійснюється порівняння окремих частин активів і пасивів.
Групування активів і пасивів підприємства в обліковій та аналітичних цілях дещо різниться, про що свідчать рисунки 1.4 і 1.5.
Активи підприємства згідно Положень (стандартів) бухгалтерського обліку являють собою ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, сприятиме отриманню економічних вигод у майбутньому.
Рис. 1.4. Групування статей балансу в облікових цілях
Рис. 1.5. Групування статей балансу в аналітичних цілях
Джерела фінансування підприємства відображаються у пасивній частині балансу і складаються з власного та позикового (довго- і короткострокового) капіталу.
Широко вживаною у фінансовому аналізі є інформація форми № 2. Так, на її основі обчислюються показники прибутковості і рентабельності, ділової активності, окремі індикатори ліквідності тощо. Метою складання ,,Звіту про фінансові результати” є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Звіт складається з чотирьох частин: „Фінансові результати”, „Сукупний доход”, „Елементи операційних витрат” та „Розрахунок показників прибутковості акцій”.
При аналізі руху грошових коштів використовують інформацію форм № 3 ..Звіт про рух грошових коштів ” (за прямим методом) та № 3-н .. Звіт про рух грошових коштів” (за непрямим методом). Метою складання цих звітів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. У Звітах наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Для поглибленого вивчення джерел фінансування підприємства використовують інформацію форми № 4 .Звіту про власний капітал”. Метою складання цього звіту є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Сукупно фінансова звітність разом з іншими інформаційними джерелами слугують формуванню інформаційної бази для здійснення діагностики в системі управління підприємством.
Тема 2. Діагностика конкурентоспроможності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джерела інформації для проведення діагностики та основні вимоги до формування інформаційного забезпечення“ на сторінці 3. Приємного читання.
