Коефіцієнт фінансового левериджу (плече фінансового важеля) відображає співвідношення довгострокових позикових засобів і власного капіталу підприємства. Даний показник використовується для оцінювання ефекту фінансового важеля (див. тему 6). Як зазначалося у темі 6, у разі, коли значення диференціалу фінансового важеля більше нуля і спостерігається його зростання у динаміці, позитивно розцінюється підвищення коефіцієнту фінансового левериджу, адже це сприяє зростанню рентабельності власного капіталу. У випадках, коли диференціал менший нуля або скорочується у динаміці, позитивно розцінюється зниження коефіцієнту фінансового левериджу.
Коефіцієнт інвестування дозволяє оцінити рівень забезпеченості основних засобів підприємства власними джерелами фінансування. Коефіцієнт позитивно розцінюється при зростанні його значення у динаміці.
Коефіцієнт приросту власного капіталу відображає накопичення власного капіталу підприємства, а коефіцієнт приросту заборгованості Фінансового характеру – відповідно накопичення фінансової заборгованості. Оцінювати ці показники відокремлено недоцільно. Адже у випадках, коли забезпечується навіть високий рівень приросту власного капіталу на тлі випереджаючих темпів зростання фінансової заборгованості, підприємство втрачає фінансову стійкість. Водночас, якщо приріст власного капіталу буде незначним, проте вищим за приріст фінансової заборгованості – фінансова стійкість підприємства зміцниться.
Тому два вказаних показника порівнюють між собою обчислюючи співвідношення коефіцієнтів приросту власного капіталу та заборгованості фінансового характеру. У разі, коли вказане співвідношення дорівнює одиниці фінансова стійкість підприємства у досліджуваному періоді не змінюється. Якщо показник більше одиниці, то фінансова стійкість поліпшується, менше одиниці – підприємство втрачає фінансову стійкість.
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів і запасів у активах показує частку основних засобів і запасів у сукупній вартості активів підприємства. Оптимальне значення даного показника обумовлене специфікою діяльності підприємства. Загалом для фондомістких виробництв показник має зростати, для інших – знижуватися. Проте, важливим є не стільки його абсолютне значення, скільки відносне, що дозволяє порівнювати його із результатами аналізу фінансової стійкості. Обчислення даного показника здійснюють для узагальнення діагностики фінансової стійкості. Чим більшим є коефіцієнт реальної вартості основних засобів і запасів у активах підприємства – тим стабільнішою має бути політика фінансування підприємства і кращою його фінансова стійкість.
Коефіцієнт стійкості економічного зростання є одним із основних показників фінансової діагностики. Підприємство може фінансувати власну діяльність за рахунок найрізноманітніших джерел, проте найкращим як з точки зору оплати, так і з точки розу простоти й ефективності залучення є тезаврований прибуток, що використовується на виробничий розвиток і забезпечує самофінансування підприємства. Цей прибуток стає складовою власного капіталу підприємства, підвищуючи його розмір. Коефіцієнт стійкості економічного зростання відображає частку власного капіталу підприємства, сформованого саме за рахунок нерозподіленого (тезаврованого) прибутку. Чим вище значення показника, тим вища здатність підприємства розвиватися за рахунок результатів власної діяльності, краща його фінансова стійкість.
Коефіцієнт покриття відсотків відбиває здатність підприємства оплачувати відсотки по позикових засобах і слугує індикатором доцільності залучення позикового капіталу. У разі перевищення показником одиниці, залучення позикового капіталу не призведе до фінансових ускладнень і є доцільним.
Приклад аналізу фінансової стійкості підприємства „Київ”, здійснений на підставі інформації додатку Б (або додатку А), й наведено у табл. 7.2.
Як видно із даних таблиці підприємство вирізняється недостатньою фінансовою стійкістю. Якщо у 1-2 кварталах фінансування діяльності на 49- 50% здійснювалося за рахунок власного капіталу (коефіцієнт автономії становив 0,49-0,50), то уже на кінець аналізованого року знизилося до 44% (відповідно коефіцієнт автономії склав 0,44).
Таблиця 7.2
Оцінювання фінансової стійкості підприємства „Київ”
| Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності, концентрації власного капіталу) | 0,49 | 0,50 | 0,48 | 0,47 | 0,44 | -0,05 |
| Коефіцієнт концентрації позикового капіталу (заборгованості) | 0,51 | 0,50 | 0,52 | 0,53 | 0,56 | 0,05 |
| Коефіцієнт фінансової залежності | 2,02 | 1,98 | 2,08 | 2,14 | 2,26 | 0,24 |
| Коефіцієнт фінансування (співвідношення власного і позикового капіталу) | 0,98 | 1,02 | 0,93 | 0,88 | 0,79 | -0,19 |
| Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу, (показник фінансового ризику) | 1,02 | 0,98 | 1,08 | 1,14 | 1,26 | 0,24 |
| Коефіцієнт фінансової стійкості | 0,61 | 0,62 | 0,59 | 0,53 | 0,50 | -0,10 |
| Коефіцієнт власного капіталу у довгострокових джерелах фінансування | 0,82 | 0,82 | 0,82 | 0,88 | 0,88 | 0,06 |
| Коефіцієнт довготермінового залучення коштів | 0,18 | 0,18 | 0,18 | 0,12 | 0,12 | -0,06 |
| Коефіцієнт короткострокової заборгованості | 0,78 | 0,78 | 0,80 | 0,88 | 0,89 | 0,11 |
| Коефіцієнт фінансового левериджу (плече фінансового важеля) | 0,22 | 0,22 | 0,22 | 0,14 | 0,14 | -0,08 |
| Коефіцієнт інвестування | 1,86 | 2,03 | 2,17 | 2,30 | 2,16 | 0,30 |
| Коефіцієнт приросту власного капіталу | X | 1,01 | 1,00 | 1,07 | 0,97 | -0,04 |
| Коефіцієнт приросту заборгованості фінансового характеру | X | 0,86 | 0,88 | 0,70 | 0,91 | 0,05 |
| Співвідношення коефіцієнтів приросту власного капіталу та заборгованості фінансового характеру | X | 1,17 | 1,14 | 1,53 | 1,07 | -0,10 |
| Коефіцієнт реальної вартості основних засобів і запасів у активах | 0,73 | 0,74 | 0,72 | 0,71 | 0,71 | -0,02 |
| Коефіцієнт стійкості економічного зростання | X | 0,01 | 0,00 | 0,05 | 0,02 | 0,01 |
| Коефіцієнт покриття відсотків | 10,53 | 8,50 | 8,00 | 5,20 | -5,33 |
Зростає залежність досліджуваного підприємства від позикових засобів, особливо тих, що залучаються на короткострокових засадах. Хоча коефіцієнт інвестування залишається значним, а темп накопичення власного капіталу перевищує зростання фінансової заборгованості, в цілому забезпеченість підприємства довгостроковими пасивами, в тому числі власним капіталом, залишається недостатньою.
Зважаючи на перевищення коефіцієнтом реальної вартості основних засобів і запасів у активах 0,7, керівництву підприємства доцільно вжити заходи, спрямовані на зміцнення фінансової стійкості. Політика фінансування підприємства має спрямовуватися на накопичення власного капіталу. Адже вагоме зниження у динаміці коефіцієнту покриття відсотків (майже удвічі упродовж аналізованого періоду з 10,53 до 5,20) свідчить про ймовірність втрати підприємством у перспективі здатності залучати і оплачувати використання позикових засобів. Поряд з цим, негативно можна оцінити й низький рівень стійкості економічного зростання (від 0 до 0,05 у розрізі кварталів). З цих причин доцільно вивчити прибутковість й ефективність діяльності підприємства та виявити резерви підвищення рівня самофінансування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Показники оцінювання фінансової стійкості підприємства“ на сторінці 2. Приємного читання.
