Органи, до сфери управління яких належить підприємство. До таких органів належать органи місцевого самоврядування, відомства, державні установи і організації (для державних і комунальних підприємств), а також холдингові структури, інвестиційні компанії, промислово-фінансові групи тощо (для підприємств приватної і колективної форми власності). Зазвичай органи управління потребують широкого спектру інформації про підприємство, проте її конкретні обсяги залежатимуть від рівня контролю над підприємством та політикою управління.
Потенційні інвестори. Зацікавлені в інформації щодо поточної інвестиційної привабливості підприємства і перспектив його розвитку. Зазвичай спектр корисної для них інформації широкий і включає дані про фінансову стійкість, прибутковість, ліквідність, платоспроможність, майновий стан, конкурентні позиції на ринку, ефективність управління, наявність та стан партнерів по бізнесу тощо.
Банківські та кредитні установи. Здійснюючи кредитування підприємства, такі установи несуть різноманітні фінансові і кредитні ризики. Тому здебільшого їх цікавить інформація про кредитоспроможність підприємства, його наявні боргові зобов'язання, в тому числі прострочені, якість майнових активів, попередню кредитну історію тощо.
Постачальники й інші кредитори. Зацікавлені у інформації щодо стійкості і ритмічності діяльності підприємства, оскільки ці характеристики дозволяють їм формувати власну збутову політику на перспективу. Також потребують інформації про платоспроможність і ліквідність підприємства, наявність боргових зобов'язань, у тому числі прострочених, у випадках постачання підприємству продукції (товарів, робіт, послуг) у кредит.
Покупці. Ця група користувачів інформації для формування власної ефективної системи постачання зацікавлена у даних про ритмічність діяльності підприємства, якість його продукції, перспективи технологічного оновлення виробництва. У випадках укладання угод з попередньої оплатою поставок покупців цікавитиме інформація про платоспроможність і ліквідність підприємства, наявність залишків готової продукції, процеси виробництва і збуту тощо.
Державні і місцеві регулюючі й контролюючі органи. Потребують інформації, яка дозволяє ефективно контролювати сплату податків і зборів (Державна фіскальна служба України), соціального внеску (Пенсійний фонд України), цільового використання бюджетних коштів (для бюджетних установ і організацій), а також інших даних, які дозволяють контролювати підприємство і допомагають здійснювати економічну і фінансову політику держави.
Конкуренти. Потребують усієї інформації, яку можна ефективно використати у конкурентній боротьбі. При належному стані управління і контролю на підприємстві доступ конкурентів до будь-якої інформації про підприємство має обмежуватися виключно оприлюдненими даними.
Інші зовнішні користувачі. До інших користувачів належать профспілки, аудиторські і консалтингові фірми, преса, інформаційні і аналітичні агентства тощо. Спектр інформації, якої вони потребують, різниться і залежить від виконуваних ними функцій. Наприклад, консалтингові фірми для ефективного виконання дорадчих функцій можуть потребувати такого ж обсягу інформації, як і керівники підприємства, а окремі інформаційні агентства – лише загальних даних про доходність підприємства, наявний капітал тощо.
Користувачі можуть залучати інформацію з найрізноманітніших джерел. Проте, основним інформаційним джерелом діагностики має слугувати офіційна звітність підприємства.
Предмет, мета і завдання діагностики
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модуль I. Сутність та значення діагностики в системі управління. Роль діагностики в управлінні конкурентоспроможністю“ на сторінці 2. Приємного читання.
