ПРдк – премія за ризик, пов'язаний з строковістю, яка виплачується за довгостроковими кредитами.
При залученні капіталу через емісію облігації оцінка вартості залученого капіталу здійснюється за формулою:
(6.8)
де Вко – вартість капіталу, який залучається через емісію облігацій;
Св – сума виплат по відсотках (дисконтах) облігацій;
Сев – сума витрат на емісію облігацій;
Спп – ставка податку на прибуток;
Во – сукупна вартість емітованих облігацій.
Необхідно зазначити, що плата за використання позикових коштів може (а при ефективній діяльності господарюючого суб'єкта – повинна) бути нижчою від рівня рентабельності майна підприємства. У такому випадку різниця між прибутком, отриманим від використання позикових коштів, та витратами на сплату відсотків за користування ними залишається у розпорядженні підприємства і підвищує доходність власного капіталу. Так виникає ефект фінансового важеля. Його оцінювання є обов'язковим елементом фінансової діагностики джерел формування капіталу підприємства.
У загальному розумінні фінансовий важіль (леверидж) – це потенційна можливість впливати на прибуток підприємства шляхом зміни обсягу і структури довгострокових пасивів. Ефект фінансового важеля проявляється у підвищенні рентабельності власного капіталу за рахунок залучення позикових засобів в оборот підприємства. Він виникає у тих випадках, коли економічна рентабельність капіталу вища ставки позикового відсотка. Згідно чинного законодавства витрати на сплату позикових відсотків здійснюється за рахунок витрат виробництва і обігу, тому в умовах фінансової діяльності підприємств України ефект фінансового важеля обчислюють за формулою:
(6.9)
де – економічна рентабельність сукупного капіталу до сплати податків (відношення суми прибутку до середньорічної суми всього капіталу);
– коефіцієнт оподаткування (відношення суми податків до суми прибутку);
– ставка позикового відсотка по борговому капіталу, який залучається на фінансування інвестиційного проекту;
ПК – вартість позикового капіталу (зазвичай лише довгострокового);
ВК – вартість власного капіталу.
Ефект фінансового важеля складається з двох компонентів: диференціалу та плеча фінансового важеля. Під диференціалом розуміється різниця між рентабельністю сукупного капіталу і ставкою позикового відсотка за кредити з урахуванням сплати податку на прибуток: . Величина диференціалу свідчить про доцільність чи недоцільність залучення фінансування з позикових джерел, адже чим він вищий, тим більшим буде ефект фінансового важеля й тим вигідніше залучати позикові кошти.
У свою чергу плечем називають співвідношення позикового і власного капіталу: ПК / ВК. Саме визначення цього співвідношення й відбувається при формуванні політики фінансування. При позитивному значенні диференціалу фінансового важеля суб'єкт господарювання має спрямовувати зусилля на додаткове залучення коштів із позикових джерел фінансування. Проте, при безконтрольному застосуванні такий підхід рано чи пізно призведе до втрати фінансової стійкості й підвищення ризиків діяльності підприємства. Тому фінансовий аналіз покликаний не лише винайти оптимальну структуру капі галу з позиції ефективності, а з позиції забезпечення фінансової стійкості. Тобто віднайти певний компроміс між прагненням господарюючого суб'єкта максимізувати прибутковість й забезпечити адекватний захист від фінансових ризиків.
Аналіз короткострокового позикового капіталу підприємства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз довгострокового позикового капіталу підприємства“ на сторінці 2. Приємного читання.
