Методичні підходи до аналізу і оцінки виробничого потенціалу

Діагностика в системі управління

Крок 5. Визначення мінімального і максимального значення бальної шкали в межах використовуваної групи показників (наприклад, якщо оцінка трудових ресурсів підприємства проводиться за трьома показниками, то мінімальне значення в бальній шкалі буде дорівнювати: 3 (кількість показників) χ 4 (кількість балів самого критичного інтервалу) = 12 балів. Максимальне значення в бальній шкалі буде дорівнює: 3 (кількість показників) × 10 (кількість балів найсприятливішого інтервалу) = 30 балів).

Крок 6. Присвоєння інтервалам, визначеним у кроці 3, бальних значень (наприклад, інтервал 1 – 25-30 балів; інтервал 2 – 20-24 бали; інтервал 3 – 15-19

балів; інтервал 4 – 12-14 балів. Рекомендується проводити дану розбивку, використовуючи метод експертної оцінки).

Крок 7. Визначення експертним шляхом вагових коефіцієнтів по кожній груш, що входить у структуру виробничого потенціалу підприємства (основний і оборотний капітал, трудові ресурси). Значення коефіцієнта, що перевищує 1, свідчить про потенційні можливості в найближчому часі з даної категорії (наприклад, ваговий коефіцієнт, рівний 1,2 у групі "трудові ресурси", може свідчити про те, що в наступному році планується перепідготовка кадрів підприємства, що включає освоєння нових комп'ютерних розробок, запроваджених на підприємстві).

Розрахунковий етап здійснюється шляхом реалізації таких кроків:

Крок 1. На основі вихідних даних на кожному підприємстві визначають і оцінюють коефіцієнти у кожній структурній групі, надалі кожному показникові кожної групи присвоюють відповідну кількість балів.

Крок 2. Підсумовують бали у кожній структурній групі.

Крок 3. Визначають середній бал виробничого потенціалу підприємства з урахуванням вагових коефіцієнтів.

Крок 4. Присвоюють виробничому потенціалу підприємства визначену характеристику залежно від отриманого балу.

Градація рівнів виробничого потенціалу підприємства має такий вигляд:

• високий рівень виробничого потенціалу підприємства – позначення А – характеризується тим, що вироблена продукція успішно продається; частка ринку стабільна; фізичний обсяг виробництва збережений; підприємство володіє значним ринковим потенціалом, його стан на ринку стійкий; техніка і технологія, використовувані у виробництві продукції знаходяться в доброму стані; техніко-економічні показники виробництва не нижче середньогалузевих;

• середній рівень виробничого потенціалу підприємства – позначення В – характеризується тим, що підприємство успішно функціонує в бізнесі, а наявні труднощі ефективно переборюються завдяки працюючим механізмам адаптації: вироблена продукція продається; частка ринку не стабільна, але в середньому

за період спостереження підтримується на визначеному рівні; фізичний обсяг виробництва продукції збережений (хоча можливе його відносне зменшення в окремі періоди); технічна і технологічна база в задовільному стані; ефективність використання техніки і технології відповідає середньогалузевим показникам;

– низький рівень виробничого потенціалу підприємства – позначення С – характеризується наявністю хронічних порушень більшості параметрів усіх функціональних складових: проблемами із забезпеченням підприємства основними виробничими фондами, сировиною, матеріалами, трудовими ресурсами, неефективне їхнє використання; наявні втрати на ринках виробленої продукції (зниження частки ринку або ж загрозливо тривожне зниження фізичного обсягу виробництва); значні втрати ринкового потенціалу (несприятливі зміни в складі конкурентів, клієнтури, асортименту продукції); наявні проблеми з технічного і технологічного забезпечення виробничої діяльності; ефективність використання основних виробничих фондів, трудових і матеріальних ресурсів нижчі від середньогалузевого рівня [23].

Натомість Р. О. Толпежніков [43] виділяє п'ять основних методів оцінювання виробничого потенціалу підприємства: еквівалентний, функціональний, кореляційний, вартісний та комбінований. їхня сутність полягає у наступному.

• 1. Еквівалентний метод – оцінка виробничого потенціалу здійснюється за величиною будь-якого з його елементів, в який за допомогою спеціальних коефіцієнтів переводяться інші його елементи. Він ґрунтується на взаємозамінності елементів. Цей метод дозволяє виразити величину виробничого потенціалу у вигляді величини одного з його елементів, але має такі недоліки:

  – весь виробничий потенціал визначається в одиницях виміру того ресурсу, в який переводяться інші види ресурсів;

  – існує певна проблема у достовірності визначення коефіцієнтів заміщення і оцінки складу та якості ресурсів;

  – при використанні цього методу такі елементи, як технологія і інформація, або не враховуються взагалі, або враховуються частково.

• 2. Функціональний метод – передбачає, що величина виробничого потенціалу дорівнює обсягу вироблюваної продукції, а величини окремих його елементів визначаються через питомі ваги продукції, у виробництві якої ці елементи мають вирішальне значення. Метод є найпростішим, але і найменш точним, оскільки:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діагностика в системі управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичні підходи до аналізу і оцінки виробничого потенціалу“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Сутність та значення діагностики в системі управління. Роль діагностики в управлінні конкурентоспроможністю

  • Предмет, мета і завдання діагностики

  • Класифікація видів діагностики

  • Методологічні основи проведення діагностики

  • Методи і системи, що використовують при здійснені діагностики

  • Джерела інформації для проведення діагностики та основні вимоги до формування інформаційного забезпечення

  • Тема 2. Діагностика конкурентоспроможності

  • Методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності продукції

  • Діагностика конкурентоспроможності підприємства, визначення конкурентного статусу

  • Модуль II. Діагностика майнового стану і виробничого потенціалу підприємства

  • Аналіз складу і структури необоротних активів

  • Оцінювання наявності, стану і руху основних засобів

  • Діагностика нематеріальних активів

  • Тема 4. Діагностика оборотних активів

  • Оцінювання складових елементів оборотного капіталу

  • Аналіз ефективності використання оборотних активів

  • Сутність операційного і фінансового циклів підприємства

  • Визначення та оцінювання тривалості операційного і фінансового циклів

  • Тема 5. Діагностика виробничого потенціалу

  • Методичні підходи до аналізу і оцінки виробничого потенціалу
  • Аналіз чинників формування і використання виробничого потенціалу

  • Діагностика гнучкості виробничої системи

  • Оцінювання спроможності підприємства щодо нарощування виробничого потенціалу

  • Модуль III. Фінансова діагностика: аналіз формування капіталу та фінансової стійкості

  • Діагностика структури капіталу й засади її оптимізації

  • Діагностика власного капіталу

  • Визначення і аналіз власного оборотного капіталу

  • Аналіз довгострокового позикового капіталу підприємства

  • Аналіз короткострокового позикового капіталу підприємства

  • Тема 7. Діагностика фінансової стійкості підприємства

  • Показники оцінювання фінансової стійкості підприємства

  • Аналіз фінансування запасів (важколіквідних активів) та ідентифікація типу фінансової стійкості підприємства

  • Оцінка маневреності в аналізі фінансової стійкості підприємства

  • Визначення "зони безпеки" та оцінювання "запасу фінансової міцності підприємства"

  • Модуль IV. Діагностика платоспроможності і результатів господарювання

  • Аналіз грошових потоків

  • Оцінювання ефективності, поточне і перспективне регулювання грошових потоків

  • Аналіз ліквідності балансу

  • Порядок обчислення та оцінювання показників ліквідності і платоспроможності

  • Тема 9. Аналіз результатів діяльності

  • Інформаційна основа й загальні засади аналізу прибутковості і рентабельності

  • Аналіз рентабельності діяльності

  • Аналіз рентабельності капіталу підприємства

  • Поняття і характеристика діленої активності підприємства

  • Показники оцінювання ділової активності

  • Діагностика ринкової активності і положення підприємства на ринку цінних паперів

  • Модуль V. Комплексна діагностика економічної безпеки, оцінювання інвестиційної привабливості та кредитоспроможності підприємства

  • Мета, завдання і сфери застосування комплексних оцінок

  • Методи і моделі оцінювання і прогнозування ймовірності банкрутства підприємства

  • Дискримінантні функції та їх використання в комплексному оцінюванні фінансового стану

  • Рейтингове оцінювання економічної безпеки та фінансово- економічного стану підприємств

  • Тема 11. Діагностика інвестиційної діяльності та привабливості підприємства

  • Засади і види аналізу інвестицій

  • Оцінювання грошей у часі в аналізі інвестицій

  • Діагностика привабливості підприємства щодо здійснення реальних інвестиційних проектів

  • Діагностика у сфері фінансового інвестування

  • Тема 12. Діагностика кредитоспроможності підприємства

  • Підходи до оцінювання кредитоспроможності

  • Оцінювання об'єктивних критеріїв кредитоспроможності позичальника

  • Особливості суб'єктивних оцінок в діагностиці кредитоспроможності

  • Узагальнення результатів аналізу кредитоспроможності та визначення класу позичальника

  • Термінологічний словник