Розділ «Тема 4. Організаційні форми інноваційної діяльності»

Поточне керівництво здійснює президент, який очолює орган управління, що працює над питаннями фінансування, координації діяльності. При раді директорів може функціонувати консультативна технічна рада для розробки рекомендацій президенту щодо визначення тематики досліджень, яка також виявляє нагальні проблеми. Організаційна структура консорціуму, спрямованого на науково-пошукову діяльність, може бути різною (рис. 4.9).

Холдинг (англ. holding — тримати, затримувати) є типом акціонерного товариства, що створюється для володіння контрольним пакетом акцій інших підприємств з мстою контролю та управління їхньою діяльністю. Більшість корпорацій та інших об'єднань у розвинутих країнах мають холдингову форму організації. При цьому очолює чисельні підприємства, банки, що мають юридичну самостійність, головна фірма, яка володіє їхніми контрольними пакетами, що надає всій структурі характеру цілісності і керованості. Виділяють два види холдингів: чистий холдинг (фінансовий), який створюється, насамперед, з метою фінансового контролю й управління, та змішаний холдинг, що здійснює також підприємницьку діяльність (промисловість, торгівля, транспорт, кредитно-фінансова діяльність).

Фінансові холдинги відрізняються від інших фінансових інститутів, таких як банки та інвестиційні компанії, оскільки окрім кредитно-фінансової діяльності, можуть здійснювати прямі інвестиції у не фінансові об'єкти (виробничі, торговельні, будівельні тощо).

Рис. 4.9. Організаційна структура консорціуму, спрямованого на науково-пошукову діяльність

Створювані нині в Україні державні холдинги є етапом передачі функції управління державною власністю недержавним структурам. Холдингова система є гнучкою і адаптивною, що дозволяє головній компанії ефективно управляти всією інтегрованою структурою, а дочірні підприємства можуть зосередитися на оперативній діяльності та перетворитися в центри прибутку. Це дозволяє створити умови для постійного розрахунку витрат і безперервного аналізу економічних результатів окремих організаційних одиниць. При цьому господарський ризик розподіляється на певну кількість дочірніх підприємств, які з моменту реєстрації вестимуть самостійну комерційну діяльність. Ліквідація чи банкрутство одного з дочірніх підприємств не вплине вагомо па фінансове становище інших.

Система материнського і дочірніх підприємств отримала широке розповсюдження тому, що найкраще відповідає стилю і структурі керівництва великими об'єднаннями підприємств, часто диверсифікованими, коли намагаються уникнути недоліків централізації чи повної децентралізації, падаючи перевагу проміжному варіанту. При цьому виділяють основні функції управління і щодо кожної ухвалюють рішення про доцільність централізації/ децентралізації (рис. 4.10).

ТИК є домінуючою формою функціонування міжнародного капіталу і становить мережу взаємопов'язаних підприємств, які походять з однієї країни і мають підрозділи та філії в інших країнах. На відміну від національної компанії, ТНК переносить за кордон не сам товар, а процес інвестування, поєднуючи його із закордонною робочою силою в рамках міжнародного виробництва. Тому основними економічними критеріями, за якими визначається належність компанії до ТНК, с число іноземних держав, в яких діють підрозділи та/або філії компанії; відсоток грошової маси, що виплачується за кордоном; відсоток іноземних капіталовкладень; чисельність зайнятих за кордоном працівників; відсоток прибутку, який компанія отримує з інших країн; відсоткове співвідношення продукції та прибутку в країнах базування і за кордоном; загальний рівень продажу за кордоном.

Рис. 4.10. Основні функції управління і щодо кожної ухвалюють рішення про доцільність централізації/ децентралізації

Отже, у світовій практиці наявні різноманітні форми взаємодії університетської науки з виробництвом, консорціуми для здійснення довготривалих цільових досліджень; наукові і високотехнологічні агломерації (технополіси), які максимально зближують науково-дослідну і матеріальну бази. Такі організаційні форми забезпечують авторам розробок їхні законні права па володіння патентами, а причетні компанії у разі доведення результатів розробки певної теми до патентування отримують переважне право на купівлю ліцензії па пільгових умовах. Об'єднання підприємств, організацій, науково-дослідних установ відповідає концепції синергізму (грец. зупеоз — той, що діє разом), джерелом якого можуть бути: спільне використання виробничих потужностей, науково-дослідних і конструкторських розробок, застосування спільного досвіду управління тощо.

Завдання та запитання для самоконтролю

Завдання 1. Переваги яких структур перелічено нижче?

1. Підвищення відповідальності за кінцеві результати роботи.

2. Забезпечення оперативного виконання декількох складних проектів.

3. Забезпечення пріоритету загальних, глобальних цілей організації над частковими, локальними цілями функціонального характеру.

4. Децентралізація вирішення оперативних завдань, що дозволяє забезпечити гнучке й оперативне реагування па зміну зовнішніх і внутрішніх умов.

5. Скорочення термінів розробки проектів.

6. Підвищення оперативності вирішення поточних питань.

7. Підвищення ступеня збалансованості програми робіт з ресурсним забезпеченням проекту.

8. Підвищення об'єктивності оцінки учасників проекту.

Для якого управлінського підрозділу якої організаційної форми характерні такі функції: визначення цілей і стратегії; розробка і впровадження методів планування діяльністю; затвердження планів функціонування дочірніх підприємств; впровадження комерційного розрахунку між підприємствами холдингу; розробка планів ресурсного забезпечення; контроль за виконанням і моніторинг реалізації планів; організація реалізації макропроектів розвитку об'єднання: розробка перспективних макропроектів розвитку; створення нових структурних підрозділів; будівництво; впровадження нових технологій; розвиток інфраструктури; забезпечення фінансової і фізичної безпеки центру та дочірніх підприємств; аналіз стану зовнішнього середовища (уряд, конкуренти, партнери, споживачі тощо); висновки про можливі порушення в функціонуванні об'єднання на базі отриманої внутрішньої і зовнішньої інформації; визначення можливих наслідків розвитку поточної і подальшої ситуацій; кадрове забезпечення управлінського апарату дочірніх підприємств; підбір і розподілення кадрів; підготовка і перепідготовка кадрів; паблік рілейшз: імідж, взаємовідносини з пресою?