Розділ «Тема 4. Організаційні форми інноваційної діяльності»

Нині основними напрямами консультування є:

— стратегічний менеджмент;

— розробка та обґрунтування інноваційного розвитку;

— формування організаційних структур;

— маркетингові дослідження;

— інженерно-конструкторські роботи;

— нормативно-законодавча база господарської, зовнішньоекономічної діяльності;

— проведення експериментів, соціологічних досліджень, тестувань тощо;

— захист інтелектуальної власності, патентно-ліцензійна справа.

Отже, консультативно-пошукові послуги можуть бути різноманітними — від пошуку статистичної інформації до прикладних досліджень.

Неабияке значення в інноваційному менеджменті мають малі суб'єкти під узагальненою назвою венчурні (ризикові) фірми. Поняття "венчурні" з англ. venture — ризиковане, але перспективне підприємництво. Основна мста їхнього створення — технологічний прорив за допомогою базисних інновацій у стратегічно важливих галузях економіки — таких як електроніка, авіа- і автомобілебудування, фармакологія, медицина, охорона здоров'я, програмування тощо.

Венчурне підприємництво — це діяльність із підвищеним рівнем ризику порівняно з традиційними видами бізнесу, у процесі якої створюються і впроваджуються у виробництво нові товари, технології, послуги. До цієї діяльності долучаються як виробничі підприємства, так і фінансові установи, тобто, зазвичай, структура має дві складові: інноваційну науково-дослідну фірму і фонд венчурного фінансування.

Поширені дві категорії малих фірм: викуплені у власників (їх називають "buy-aut" — придбані ззовні), і засновані співробітниками наукоємних корпорацій, спрямованими па реалізацію нових ідей і розробок ("spin-off" — паростки). Найважливішою ознакою, за якою класифікують венчурні фірми, є вид спеціалізації (товарна, ресурсна, технологічна); ступінь охоплення стадій інноваційного циклу "наукові дослідження — впровадження". Часто венчурні фірми створюють під патронатом лабораторій великих корпорацій, наукових, вищих навчальних закладів.

За оцінкою експертів, у СІНА частка базисних інновацій малих фірм становить близько третини. Натомість питомі фінансові витрати — більш, піж удвічі від великих компаній. Найважливіші причини — гнучкість, вузька спеціалізація (фірма може бути створена лише для реалізації однієї ідеї), широкі адаптаційні можливості, складні фінансові зобов'язання, висока конкуренція — змушують венчурні фірми максимально скорочувати терміни науково-дослідних розробок, інтенсивно впроваджувати новації у виробництво, чим впливають на динамічність науково-технічної думки, структурну перебудову економіки.

Фінансування венчурного підприємництва здійснюється згідно з принципом пайової участі інвестиційними фондами, які забезпечують фінансовими ресурсами бізнес і сприяють інноваційній діяльності.

Джерелами фондів венчурного фінансування є:

— капітал корпорацій;

— банківські кредити;

— пенсійні фонди;

— особисті заощадження громадян.