• пригнічує метаболізм арахідонової кислоти і вивільнення медіаторів запалення,
• сприяє підвищенню кількості глюкози в крові, накопиченню глікогену в печінці,
• збільшує виділення азоту з сечею,
• призводить до розвитку еозинопенії і лімфопенії, нейтропенії.
Глюкокортикоїдам притаманний антиалергічний, десенсибілізуючий, протизапальний, антитоксичний, протишоковий ефект. Препарат має імунодепресивну дію. Впливає на білковий і вуглеводний обмін, у меншій мірі - на водний і сольовий.
Не слід застосовувати преднізолон при виразковій хворобі шлунка та ДПК, хворобі Іценко-Кушинга, остеопорозі, цукровому діабеті, схильності до тромбоемболій, нирковій недостатності, тяжкій артеріальній гіпертонії, серцевій недостатності III ст, психозах, нещодавно перенесених операціях, сифілісі, активній формі туберкульозу, вітряній віспі, простому герпесі, в період вакцинації, вагітності.
У період вагітності, особливо в першому триместрі, преднізолон застосовують тільки за життєвими показаннями.
При необхідності застосування препарату в період лактації слід уважно зважити очікувану користь лікування для матері і ризик для дитини.
Спосіб застосування
Преднізолон приймають по 1 мг / кг маси тіла на добу - до 60 мг на добу. Цю дозу застосовують у гострій фазі і при неефективності НПЗЗ, до повної нормалізації ШОЕ, зникнення болю і нормалізації розмірів щитоподібної залози. Потім дозу глюкокортикоїдів зменшують на 5 мг на добу (кожні 7-10 діб) до підтримуючої дози 2,5-5 мг / добу.
Одночасне застосування протизапальних препаратів і глюкокортикоїдів допустимо при зниженні дози преднізолону до 10 мг на добу; в інших випадках протизапальний ефект глюкокортикоїдів перекриває ефект НПЗЗ, а ульцеро-генна дія глюкокортикоїдів і саліцилатів на слизову оболонку шлунка підсумовується.
Загальна тривалість лікування підгосгрого тиреоїдиту від одного до трьох місяців.
За відсутності ефекту від лікування глюкокортикоїдами в достатній дозі протягом 2 тижнів обов'язково слід виключити рак щитоподібної залози.
Противірусні препарати — застосовують при наявності рецидивуючого перебігу і противірусних антитіл.
АМІЗОН- табл. по 0,25 г.
Амізон - похідний ізоникотинової кислоти, відноситься до групи ненаркотичних аналгетиків, має протизапальний, жарознижуючий, аналгезуючий вплив, і імуномодулюючий інтерфероногенний ефект.
Амізон не має гемотоксичних і нефротоксичних властивостей, не здійснює негативного впливу на картину крові, костно-мозкове кровотворення і на слизову оболонку ШКТ. Препарат не має місцево подразнюючої дії, алсргізуючих властивостей, ембріотоксичної, мутагенної і тератогенної дії.
Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до препаратів йоду, у першому триместрі вагітності, у дитя-чьому віці до 6 років.
Спосіб застосування
Амізон приймають всередину після їди, не розжовуючи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна тиреоїдологія» автора Шкала Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гострий негнійний тиреоїдит“ на сторінці 3. Приємного читання.
