ЕСПА-КАРБ - табл. 5,10 мг
Спосіб застосування
Для дорослих - доза на початку лікування складає 20-60 мг, яку титрують в залежності від функції щитоподібної залози до досягнення еутиреоїдного стану, щоб уникнути ризику передозування і, як наслідок, гіпотиреозу.
У подальшому проводиться підтримуюча терапія; кінцева доза, як правило, складає 5-15 мг/добу, яку приймають один раз на добу. Терапію подовжують до 12-18 місяців. Рекомендують постійний контроль функції щитоподібної залози.
Схема "блокуй і заміщай": підтримують початкові дози еспакарбу - 20-60 мг/добу, додатково призначають левотироксин натрію 50-150 мкг/добу, щоб попередити розвиток гіпотиреозу. Терапія триває протягом не менш 12-18 місяців.
Раціональна схема призначення тиреостатичноі терапії препаратами тіамазолу
Приймається препарат Тіамазолу в дозі 20 - 50 мг на добу в залежності від тяжкості ДТЗ. Доцільно первинний прийом 30-40 мг на добу (за 1 або 3 прийоми) для попередження ризику розвитку побічних реакцій, зокрема розвитку агранулоцитозу, до 3-6 тижнів до досягнення еутиреозу. Далі поступове зниження дози протягом 3-4 тижнів (по 5 мг щотижня) до підтримуючої, тобто 5-10 мг на добу -призначається тривало 1 раз на добу до 1-1,5 років з метою попередження рецидиву тиреотоксикозу. Обов'язковий контроль клінічного аналізу крові, рівня ТТГ, за показаннями вільного Ті, Тз -1 раз на місяць.
Слід відзначити, що рівень ТТГ може бути зниженим протягом 4-6 місяців, навіть при нормальних концентраціях тиреоїдних гормонів, що свідчить про наявність субклінічного тиреотоксикозу і відсутність клінічної ремісії (2012).
При тривалому прийомі тиреостатичних препаратів, внаслідок тривалого і суттєвого (нижче нижньої межі норми) зниження рівня тиреоїдних гормонів в крові, і при умові відновлення функції зворотнього зв'язку (гіпофіз-щитоподібна залоза), посилюється секреція ТТГ, що приводить до стимуляції (гіперплазії) щитоподібної залози і збільшення розмірів (струмогенний ефект). Разом з тим струмогенний ефект тиреостатичноі терапії свідчить про відновлення системи зворотнього зв'язку щодо регуляції функції щитоподібної залози з боку гіпоталамо-гіпофізарної системи, тобто підтверджує зниження або нормалізацію рівня тиреоїдсти-мулюючих антитіл, що є сприятливим критерієм ефективного лікування ДТЗ.
Проте гіперплазія щитоподібної залози на фоні лікування тиреостатиками розвивається внаслідок істотного зниження рівня тиреоїдних гормонів, іноді досягаючи значень менше за норму, що провокує подальше збільшення щитоподібної залози. Для попередження такого ефекту антитиреоїдних препаратів рекомендується прийом невеликих доз тиреоїдних гормонів (0,05—0,1 мкг тироксину на добу), причому дозу тироксину підбирають таким чином, щоб стан хворого був еутиреоїдним.
При наявності у пацієнтів високого ризику розвитку рецидиву тиреотоксикозу (великий розмір зоба, високий титр антитіл до рецепторів ТТГ і тиреоїдних гормонів) при досягненні еутиреозу призначається комбінована терапія: тіамазол по 5-15 мг/добу + левотироксин у середньому по 50 мкг/добу (1 раз зранку), так звана схема "блокуй і заміщай".
У ряді публікацій показано, що при комбінованому застосуванні тиреостатиків з левотироксином знижується (до 35%) частота рецидивів дифузного токсичного зоба у порівнянні з хворими, яким терапія протягом 18 місяців проводилась тільки тиреостатиками (2011,2012).
Під час проведення тиреостатичноі терапії відбувається нормалізація тиреоїдної функції, тобто настає клінічна ремісія. Одночасно реєструється зниження антитіл до рТТГ, а також при початковому збільшенні АТ-ТГ і АТ-ТПО -рівень їх зменшується, підвищується кількість Т-супресорів, що корелює з імунологічною ремісією.
Сьогодні рівень антитіл до рТТГ вважається найбільш інформативним критерієм ефективності проводимої тиреостатичної терапії. Проте на фоні лікування можливе зниження рівня антитіл, зникнення або зміна їх функціональної активності з набуванням блокуючих властивостей. Якщо ж концентрація антитіл до рТТГ залишається високою, це свідчить про імовірність рецидиву захворювання (2012).
У якості тиреостатичної терапії також використовується Пропілтіоурацилу
Пропілтіоурацил добре абсорбується з шлунково-кишкового тракту і швидко метаболізується. Біля 35% виводиться з сечею у незмінному вигляді та у вигляді кон'югатів протягом 24 годин.
Механізм дії пропілтіоурацил
• перешкоджає процесу йодування тиреоглобуліну;
• знижує утворення активних форм йоду в щитоподібній залозі;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна тиреоїдологія» автора Шкала Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЕСПА-КАРБ“ на сторінці 1. Приємного читання.
