Дисфункція наднирників

Сучасна тиреоїдологія

На початку ДТЗ підвищується функція надниркових залоз збільшується в крові рівень глюкокортикоїдів, мінералокортикоїдів, катехоламінів. При тривалому підвищенні концентрації тиреоїдних гормонів відбувається швидке руйнування кортизолу з розвитком відносної недостатності надниркових залоз - вторинного гіпокортицизму.

Ступені тяжкості ДТЗ за В.Г. Барановим.

Легка - неврологічна симптоматика + ЧСС до 100 за 1 хв., втрата ваги до 10%.

Середня тяжкість - неврологічна симптоматика, ЧСС до 120 на 1 хв., підвищення артеріального тиску, втрата маси тіла до 20%.

Тяжка ступінь - виражені зміни: ЧСС більше 120 за 1 хв., миготлива аритмія, неврологічні симптоми, втрата маси тіла більше 20%. При тяжких формах розвивається тиреотоксичний криз.

Діагностика специфічна:

• метод визначення вільного Тз, т4 – реєструється підвищення рівнів, ТТГ - зниження рівня,

• визначення тиреоїдрецепторних антитіл - рівень антитіл до рТТГ - підвищений, можливий підвищений рівень АТ-ТГ (50%) і АТ-ТПО (80%). Імунограма - зниження активності Т-супресорів.

• УЗД щитоподібної залози. Визначається дифузне зниження ехогенності тканини, ехоструктура однорідна, кровопостачання посилене.

• радіоізотопні тести: оцінюється поглинання ¹³¹І щитоподібною залозою. У нормі - здійснюється поступово з мах - через 24 години. При ДТЗ: через 2-4 години - 90% поглинання - підвищується швидкість поглинання, а у здорових через 2-4 години - лише 10%.

• ЯМР, КТ для уточнення розмірів щитоподібної залози і відношення її з прилеглими тканинами.

• визначення білковозв'язаного йоду - при ДТЗ підвищено.

• непрямий метод: визначення тривалості ахіллового рефлексу (норма 280 мс), при ДТЗ - прискорення, відображає периферичну дію тиреоїдних гормонів.

До неспецифічної діагностики належать: Клінічний аналіз крові: лейкопенія, відносний і абсолютний лімфоцитоз, рідко підвищення ШОЕ. За даними авторів, у 2-3 % хворих на ДТЗ спостерігається перніціозна анемія (2011).

БАК: зниження альбумінів, підвищення глобулінів, збільшення фракцій тригліцеридів при зниженні рівня загального холестерину, зменшення концентрації калію і підвищення концентрації натрію в еритроцитах, можливе підвищення глюкози в крові, гіпомагніємія, гіперфосфатемія.

Субклінічний тиреотоксикоз - прихований гіпертиреоз, спостерігається при зниженні рівня ТТГ і нормальних рівнях вільних фракцій Т3 та Т4, і є фоном для розвитку певних ускладнень - серцево-судинної патології, остеопорозу (2005, 2011). При цьому у більшості випадків має місце відсутність ознак тиреотоксикозу або їх невираженість, що залежить від індивідуальної чутливості до дії тиреоїдних гормонів, і від початкового стану самої щитоподібної залози.

Проте іноді при субклінічному гіпертиреозі, через короткочасну дію гіпертироксинемії, можливий розвиток тахікардії, екстрасистолії, фібриляції передсердь. При нелікованому прихованому тиреотоксикозі, внаслідок впливу тиреоїдних гормонів на серце, відбувається збільшення навантаження на лівий шлуночок, що проявляється порушенням діастоли та систоли при фізичному навантаженні, з наступним розвитком гіпертрофії.

Прихований перебіг гіперфункції щитоподібної залози у літніх хворих є фактором ризику розвитку фібриляції передсердь, що без адекватної терапії, за даними дослідників, сприяє збільшенню рівня смертності (2005). За даними авторів, у осіб віком понад 75 років субклінічний гіпертиреоз спостерігається в 15% і може вважатися одним з факторів ризику розвитку деменції (2007). Лікування субклінічного гіпертиреозу приводить до зменшення частоти порушень серцевого ритму, позитивних змін у лівому шлуночку -зменшення індексу маси лівого шлуночка, міжшлуночкової перетинки (2007).

Транзиторний тиреотоксикоз, як правило, супроводжує тиреоїдити (див. глава 7).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна тиреоїдологія» автора Шкала Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дисфункція наднирників“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Тиреоїдні гормони

  • Дифузний нетоксичний зоб, ендемічний зоб

  • Препарати йоду

  • Дифузний токсичний зоб

  • Збільшення щитоподібної залози.

  • Ушкодження органів дихання

  • Розлади травної системи

  • Дисфункція наднирників
  • Лікування дифузного токсичного зоба

  • Препарати тіамазолу

  • ЕСПА-КАРБ

  • ПРОПІЦИЛ

  • РОЗЧИН ЛЮГОЛЯ

  • Симптоматична терапія

  • АНАПРИЛІН

  • НОВО-ПАСИТ

  • ПЕРСЕН

  • Вітамінотерапія

  • ТІОТРИАЗОЛІН

  • Хірургічне лікування дифузного токсичного зоба

  • Лікування дифузного токсичного зоба радіоактивним йодом

  • Вузлові форми зоба

  • Консервативне лікування

  • Абсолютні протипоказання для призначення тиреоїдних гормонів

  • Хірургічне лікування

  • Показання для лікування радіоактивним йодом

  • Варіанти сцинтіграмц при функціональній тиреоїднш автономії

  • Тиреотоксична аденома

  • Гіпотиреоз

  • Порушення сечо-статевої системи

  • Препарати левотироксину натрію

  • Раціональна схема призначення замісної терапії синтетичними гормональними препаратами.

  • Симптоматична терапія.

  • Протианемічні засоби - препарати заліза

  • Вітамінотерапія

  • Гіпотиреоїдна кома -" холодна"

  • Рак щитоподібної залози

  • Тиреоїдити

  • Антибактеріальна терапія

  • Гострий негнійний тиреоїдит

  • Післяпологовий тиреоїдит

  • Хронічні тиреоїдити

  • Фіброзний тиреоїдит - зоб Риделя