Захворювання щитоподібної залози належать до найбільш розповсюджених серед ендокринопатій. Тиреоїдна патологія супроводжується дисфункцією серцево-судинної, нервової та інших систем, що сприяє важким ускладненням і призводить до збільшення смертності, інвалідності, істотно впливає на вагітність, розвиток плода та немовля. Наявність йододефіциту в ендемічних регіонах спричиняє зобну епідемію з подальшим розвитком гіпотиреозу, вузлових форм зоба, функціональної автономії та пухлин щитоподібної залози. Також струмогенним впливом супроводжується дефіцит інших мікроелементів і макроелементів, таких як селен, кобальт, хром, мідь, магній. Нестача йоду спричиняє затримку фізичного та інтелектуального розвитку. Своєчасне усунення факторів ризику попереджає розвиток патології щитоподібної залози.
Останнім часом спостерігається зростання тиреоїдної патології, все частіше виявляються субклінічні форми захворювань, які потребують ретельного динамічного спостереження та корекції виявлених порушень. Так, при субклінічному гіпотиреозі часто спостерігаються порушення ліпідного обміну, що в подальшому поглиблює розвиток і прогресування атеросклерозу. Прихований перебіг тиреотоксикозу сприяє розвитку серцево-судинних порушень, зокрема аритмії, артеріальної гіпертензії. Тому більш ретельний скринінг пацієнтів для раннього виявлення патології щитоподібної залози є вкрай необхідним, а наявність таких факторів, як автоімунні захворювання в анамнезі, гіперлідіпідемія, цукровий діабет 1 типу, прийом лікарських засобів - аміодарон, карбонат літію та інші, тютюнопаління, вагітність потребують більше уваги лікарів.
Несприятлива екологічна ситуація, погіршення якості продуктів харчування, генетична схильність, наявність хронічних соматичних захворювань спричиняють імунні порушення з подальшим розвитком автоімунних захворювань, що корелює зі зростанням захворюваності дифузним токсичним зобом, автоімунним тиреоїдитом, раком щитоподібної залози. При цьому часто первинні симптоми даних захворювань відсутні. У зв'язку з цим діагноз виставляється лише за наявності гіпофункції або гіперфункції щитоподібної залози, та в разі виникнення синдрому компресії прилеглих органів або больового синдрому. Проте рання діагностика та адекватна терапія тиреоїдних захворювань приводять до сприятливого прогнозу відносно одужання, працездатності та життя.
Тому визначення діагностичних алгоритмів захворювань і проведення раціонального лікування, згідно сучасних рекомендацій щодо надання медичної допомоги пацієнтам з патологією щитоподібної залози, з урахуванням усіх особливостей перебігу патології та індивідуальним підходом, мають істотне значення.
Тиреоїдні гормони
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна тиреоїдологія» автора Шкала Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вступ“ на сторінці 1. Приємного читання.
