Ушкодження органів дихання

Сучасна тиреоїдологія

Скарги хворих на задишку наявні при ДТЗ за рахунок підвищення хвилинної вентиляції легень, що пов'язано з підвищенням необхідності надходження О2. Через тиреотоксичну міопатію і порушення регуляції органів дихання відбувається зменшення життєвої ємкості легень. Крім того з'являється схильність до частих пневмоній.

Порушення нервової системи

Нервові розлади при ДТЗ обумовлені:

• підвищенням активності симпатоадреналової системи з розвитком вегето-судинної дисфункції,

• токсичним впливом надлишкової концентрації тиреоїдних гормонів на ІДНС і проміжний мозок з розвитком токсичної енцефалопатії та розладами нервово-психічної діяльності, з порушенням терморегуляції.

Ще Роберт Джеймс Грейвс (1835г.) першим описав це захворювання під назвою "нервової істерії". Характерна психічна збудливість, метушливість, дратівливість, плаксивість, конфліктність, лабільність настрою.

При огляді виявляється симптом Марі - тремтіння пальців рук, симптом "телеграфного стовпа" - тремтіння хворого, що відчувається лікарем при пальпації грудної клітини І всього тіла. Також відмічається тремтіння голови, язика. Необхідно вказати, що у літніх осіб практично завжди спостерігається виражений тремор. При тяжких формах ДТЗ можливі психози, тяжка депресія.

Тиреотоксична енцефалопатія проявляється головним болем, запамороченням, порушенням сну, гіперрефлексією. У більшості хворих наявні симптоми вегето-судинної дистонії з появою стійкого червоного дермографізму, непереносимості тепла. Можливі порушення терморегуляції -поява субфебрилітету.

Тиреотоксична офтальмопатія

Остаточно механізм не з'ясований, зустрічається в 50-70 % ДТЗ. Згідно сучасним уявленням, наявність ендокринної офтальмопатії свідчить про автоімунне захворювання, яке тісно пов'язане з автоімунною патологією щитоподібної залози (2004, 2007, 2012). Ендокринна офтальмопатія може виникати і при нормальних рівнях тиреоїдних гормонів, і при гіпотиреозі. Проте при тиреотоксикозі на фоні хвороби Грейвса вона спостерігається досить часто - 70-80%.

Розвиток тиреотоксичної офтальмопатії обумовлено:

• ураженням параорбітальних тканин, зокрема ретробульбарної клітковини, у зв'язку з наявністю автоімунного запалення. Є дані, що тканини ретробульбарної жирової клітковини мають рецептори до ТТГ. У ряді досліджень показано, що первинною мішенню автоагресії є фібробласти, які шляхом диференціювання з преадіпоцитів перетворюються на адіпоцити (2012). Крім того виявлено, що стимуляція різними цитокінами призводить до посиленого вироблення глікозоаміногліканів, які пов'язують велику кількість рідини з подальшим формуванням набряку. На пізніх стадіях має місце розвиток фіброзу і дегенеративних змін в м'язах. Формується екзофтальм - односторонній або двосторонній. Іноді екзофтальм відсутній. Порушується скорочення м'язів очей, що сприяє підвищенню внутрішньоорбітального тиску. У результаті чого порушується видалення рідини і посилюється набряк, розвивається екзофтальм;

• підвищенням внутрішньоорбітального тиску, що призводить до розвитку глаукоми; іноді наступає атрофія зорового нерва;

• підвищенням чутливості симпатичного відділу нервової системи до катехоламінів, набряком окорухових м'язів, що супроводжується порушенням тонусу окорухових м'язів з появою патологічних очних симптомів.

• сухістю рогівки, особливо при великому екзофтальмі, через порушення змикання повік, що сприяє схильності до інфікування слизових з розвитком кон'юнктивіту, кератиту. Хворих турбує світлобоязнь, сльозотеча, відчуття "піску" в очах, набряк кон'юнктиви, відсутність двоїння.

Очні симптоми:

симптом Дельримпля - очні щілини широко розкриті, вираз здивування, гніву;

симптом Грефе - відставання верхньої повіки від райдужки при русі очей вниз;

симптом Кохера - відставання верхньої повіки від райдужки при русі вгору;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна тиреоїдологія» автора Шкала Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ушкодження органів дихання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Тиреоїдні гормони

  • Дифузний нетоксичний зоб, ендемічний зоб

  • Препарати йоду

  • Дифузний токсичний зоб

  • Збільшення щитоподібної залози.

  • Ушкодження органів дихання
  • Розлади травної системи

  • Дисфункція наднирників

  • Лікування дифузного токсичного зоба

  • Препарати тіамазолу

  • ЕСПА-КАРБ

  • ПРОПІЦИЛ

  • РОЗЧИН ЛЮГОЛЯ

  • Симптоматична терапія

  • АНАПРИЛІН

  • НОВО-ПАСИТ

  • ПЕРСЕН

  • Вітамінотерапія

  • ТІОТРИАЗОЛІН

  • Хірургічне лікування дифузного токсичного зоба

  • Лікування дифузного токсичного зоба радіоактивним йодом

  • Вузлові форми зоба

  • Консервативне лікування

  • Абсолютні протипоказання для призначення тиреоїдних гормонів

  • Хірургічне лікування

  • Показання для лікування радіоактивним йодом

  • Варіанти сцинтіграмц при функціональній тиреоїднш автономії

  • Тиреотоксична аденома

  • Гіпотиреоз

  • Порушення сечо-статевої системи

  • Препарати левотироксину натрію

  • Раціональна схема призначення замісної терапії синтетичними гормональними препаратами.

  • Симптоматична терапія.

  • Протианемічні засоби - препарати заліза

  • Вітамінотерапія

  • Гіпотиреоїдна кома -" холодна"

  • Рак щитоподібної залози

  • Тиреоїдити

  • Антибактеріальна терапія

  • Гострий негнійний тиреоїдит

  • Післяпологовий тиреоїдит

  • Хронічні тиреоїдити

  • Фіброзний тиреоїдит - зоб Риделя