Скарги хворих на задишку наявні при ДТЗ за рахунок підвищення хвилинної вентиляції легень, що пов'язано з підвищенням необхідності надходження О2. Через тиреотоксичну міопатію і порушення регуляції органів дихання відбувається зменшення життєвої ємкості легень. Крім того з'являється схильність до частих пневмоній.
Порушення нервової системи
Нервові розлади при ДТЗ обумовлені:
• підвищенням активності симпатоадреналової системи з розвитком вегето-судинної дисфункції,
• токсичним впливом надлишкової концентрації тиреоїдних гормонів на ІДНС і проміжний мозок з розвитком токсичної енцефалопатії та розладами нервово-психічної діяльності, з порушенням терморегуляції.
Ще Роберт Джеймс Грейвс (1835г.) першим описав це захворювання під назвою "нервової істерії". Характерна психічна збудливість, метушливість, дратівливість, плаксивість, конфліктність, лабільність настрою.
При огляді виявляється симптом Марі - тремтіння пальців рук, симптом "телеграфного стовпа" - тремтіння хворого, що відчувається лікарем при пальпації грудної клітини І всього тіла. Також відмічається тремтіння голови, язика. Необхідно вказати, що у літніх осіб практично завжди спостерігається виражений тремор. При тяжких формах ДТЗ можливі психози, тяжка депресія.
Тиреотоксична енцефалопатія проявляється головним болем, запамороченням, порушенням сну, гіперрефлексією. У більшості хворих наявні симптоми вегето-судинної дистонії з появою стійкого червоного дермографізму, непереносимості тепла. Можливі порушення терморегуляції -поява субфебрилітету.
Тиреотоксична офтальмопатія
Остаточно механізм не з'ясований, зустрічається в 50-70 % ДТЗ. Згідно сучасним уявленням, наявність ендокринної офтальмопатії свідчить про автоімунне захворювання, яке тісно пов'язане з автоімунною патологією щитоподібної залози (2004, 2007, 2012). Ендокринна офтальмопатія може виникати і при нормальних рівнях тиреоїдних гормонів, і при гіпотиреозі. Проте при тиреотоксикозі на фоні хвороби Грейвса вона спостерігається досить часто - 70-80%.
Розвиток тиреотоксичної офтальмопатії обумовлено:
• ураженням параорбітальних тканин, зокрема ретробульбарної клітковини, у зв'язку з наявністю автоімунного запалення. Є дані, що тканини ретробульбарної жирової клітковини мають рецептори до ТТГ. У ряді досліджень показано, що первинною мішенню автоагресії є фібробласти, які шляхом диференціювання з преадіпоцитів перетворюються на адіпоцити (2012). Крім того виявлено, що стимуляція різними цитокінами призводить до посиленого вироблення глікозоаміногліканів, які пов'язують велику кількість рідини з подальшим формуванням набряку. На пізніх стадіях має місце розвиток фіброзу і дегенеративних змін в м'язах. Формується екзофтальм - односторонній або двосторонній. Іноді екзофтальм відсутній. Порушується скорочення м'язів очей, що сприяє підвищенню внутрішньоорбітального тиску. У результаті чого порушується видалення рідини і посилюється набряк, розвивається екзофтальм;
• підвищенням внутрішньоорбітального тиску, що призводить до розвитку глаукоми; іноді наступає атрофія зорового нерва;
• підвищенням чутливості симпатичного відділу нервової системи до катехоламінів, набряком окорухових м'язів, що супроводжується порушенням тонусу окорухових м'язів з появою патологічних очних симптомів.
• сухістю рогівки, особливо при великому екзофтальмі, через порушення змикання повік, що сприяє схильності до інфікування слизових з розвитком кон'юнктивіту, кератиту. Хворих турбує світлобоязнь, сльозотеча, відчуття "піску" в очах, набряк кон'юнктиви, відсутність двоїння.
Очні симптоми:
симптом Дельримпля - очні щілини широко розкриті, вираз здивування, гніву;
симптом Грефе - відставання верхньої повіки від райдужки при русі очей вниз;
симптом Кохера - відставання верхньої повіки від райдужки при русі вгору;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна тиреоїдологія» автора Шкала Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ушкодження органів дихання“ на сторінці 1. Приємного читання.
