Збільшення щитоподібної залози.

Сучасна тиреоїдологія

Зазвичай при ДТЗ щитоподібна залоза дифузно збільшена. Залоза м'яка або трохи щільна, рухлива. Іноді залоза не збільшена і не пальпується, особливо у чоловіків через її атипове розташування (нижче трахеї).

Розлади серцево-судинної системи

Як казав Пауль Юліус Мебіус: "Хворі хворобою Базедова страждають серцем і вмирають від серця".

Серцево-судинні порушення при ДТЗ обумовлені:

• патологічною чутливістю серцево-судинної системи до катехоламінів з розвитком вторинної артеріальної гіпертензії;

• прямою токсичною дією надлишку тиреоїдних гормонів на міокард з розвитком тиреотоксичного серця.

Безпосередній вплив на міокард тиреоїдних гормонів пов'язаний з активацією синоатріального водія ритму і транспорту глюкози, а також іонів натрію, кальцію з наступним підвищенням обміну магнію та окисного фосфорилювання. Гормони щитоподібної залози мають властивості вазодилататорів, а крім того здійснюють вплив на ендотелій судин, що сприяє - вивільненню вазоактивних речовин, зокрема оксиду азота. За рахунок прямої та опосередкованої дії гіпертироксинемії відбувається зниження системної судинної резистентності та посилюється серцевий викид, скоротливість. Через зниження загального судинного опору, підвищується хвилинний об'єм крові та кровонаповнення м'язів, серця, нирок, шкіряних покривів.

Характерне підвищення АТ систолічного до 160 мм рт.ст., нормальний рівень або зниження діастолічного тиску, тобто розвивається систолічна артеріальна гіпертензія, яка супроводжується зростанням пульсового тиску. При важких формах ДТЗ діастолічний АТ знижується аж до 0 мм рт.ст. -феномен нескінченного тону.

Розлади гемодинаміки при гіперконцентрації тиреоїдних гормонів в крові виникають через невідповідність між рівнем надходження та споживання О2 серцевим м'язом, порушення метаболізму в міокарді, головним чином, роз'єднання процесів окисного фосфорилювання, і зумовлюють розвиток тиреотоксичної міокардіопатії. Тиреотоксична міокардіопатія проявляється, передусім, синусовою тахікардією. Виділяють 3 ступеня тяжкості ДТЗ за ступенем тахікардії:

• 1 ступінь тяжкості - ЧСС до 100 за 1 хв.

• 2 ступінь тяжкості - ЧСС 100-120 за 1 хв.

• 3 ступінь тяжкості - ЧСС > 120 за 1 хв.

Тахікардія характерна для ДТЗ: вона не змінюється при зміні положення хворого - стоячи, лежачи, і не зникає під час сну, як правило, ЧСС 120 - 150 за 1 хв. Пацієнти скаржаться на серцебиття, перебої в роботі серця, втомлюваність, зниження толерантності до фізичного навантаження, задишку, яка суттєво зростає при вираженій фізичній активності.

При огляді хворих виявляється зміщення меж серця вліво через первинну гіпертрофію міокарда з подальшою дилатацією. Тони серця посилені, особливо 1 тон, на верхівці і легеневій артерії вислуховується функціональний систолічний шум за рахунок підвищення швидкості кровотоку. Також можливі порушення ритму серця — спочатку екстрасистолія, пізніше -миготлива аритмія, яка є ознакою тиреотоксичного серця. Ці прояви зворотні при призначенні відповідної корекції.

Проте порушення ритму серця, прогресування міокардіодистрофії призводить до розвитку серцевої недостатності зі зниженням скоротливості міокарда.

Розвитку серцевої недостатності передує розвиток миготливої аритмії, яка є наслідком дистрофії і перевантаження міокарда у молодих. А у літніх, крім того, має значення розвиток кардіосклерозу.

Серцева недостатність - пізня ознака ДТЗ і розвивається, переважно, за правошлуночковим типом. У хворих з'являються набряки нижніх кінцівок, ортопное, виражена задишка.

При цьому швидкість кровотоку не знижується, а навпаки -наростає. Характерна мала ефективність серцевих глікозидів. Прогресування серцевої недостатності супроводжується подальшим розвитком кардіального цирозу печінки.

На ЕКГ у нетяжких випадках: підвищення амплітуди R, Т, вкорочення PQ — "збуджена ЕКГ", у тяжких випадках: зниження амплітуди R, Т, розширення R, зміщення SТ вниз, що відображає виражені дистрофічні зміни міокарда.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна тиреоїдологія» автора Шкала Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Збільшення щитоподібної залози.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Тиреоїдні гормони

  • Дифузний нетоксичний зоб, ендемічний зоб

  • Препарати йоду

  • Дифузний токсичний зоб

  • Збільшення щитоподібної залози.
  • Ушкодження органів дихання

  • Розлади травної системи

  • Дисфункція наднирників

  • Лікування дифузного токсичного зоба

  • Препарати тіамазолу

  • ЕСПА-КАРБ

  • ПРОПІЦИЛ

  • РОЗЧИН ЛЮГОЛЯ

  • Симптоматична терапія

  • АНАПРИЛІН

  • НОВО-ПАСИТ

  • ПЕРСЕН

  • Вітамінотерапія

  • ТІОТРИАЗОЛІН

  • Хірургічне лікування дифузного токсичного зоба

  • Лікування дифузного токсичного зоба радіоактивним йодом

  • Вузлові форми зоба

  • Консервативне лікування

  • Абсолютні протипоказання для призначення тиреоїдних гормонів

  • Хірургічне лікування

  • Показання для лікування радіоактивним йодом

  • Варіанти сцинтіграмц при функціональній тиреоїднш автономії

  • Тиреотоксична аденома

  • Гіпотиреоз

  • Порушення сечо-статевої системи

  • Препарати левотироксину натрію

  • Раціональна схема призначення замісної терапії синтетичними гормональними препаратами.

  • Симптоматична терапія.

  • Протианемічні засоби - препарати заліза

  • Вітамінотерапія

  • Гіпотиреоїдна кома -" холодна"

  • Рак щитоподібної залози

  • Тиреоїдити

  • Антибактеріальна терапія

  • Гострий негнійний тиреоїдит

  • Післяпологовий тиреоїдит

  • Хронічні тиреоїдити

  • Фіброзний тиреоїдит - зоб Риделя