Гострий негнійний тиреоїдит

Сучасна тиреоїдологія

Характерна наявність 3-х стадій:

• гостра - до 2-8 тижнів з лихоманкою і тиреотоксикозом,

• наступна - еутиреоїдний або гіпотиреоїдний стан залежно від рівня ушкодження протягом до 2-9 місяців,

• у подальшому - у більшості випадків в результаті лікування настає одужання, досягається еутиреоз, зрідка -залишається стійкий гіпотиреоз.

Іноді у наступні півроку можливі рецидиви захворювання.

Захворювання має гострий початок, зв'язок з вірусною інфекцією. Початкова стадія підгострого тиреоїдиту характеризується гіперсекрецією тиреоїдних гормонів і клінікою тиреотоксикозу.

У хворого має місце підвищення температури до субфебрильної, біль у щитоподібній залозі, що посилюється при ковтанні, ірадіює в потилицю, вухо, нижню щелепу, тахікардія, пітливість, тремор, наростаюча слабкість, іноді дисфагія.

Діагноз підтверджується істотним зниженням захоплення радіоактивного йоду на сканограмі. Щитоподібна залоза (чи її частка) - щільна, болюча при пальпації.

У діагностиці: клінічний аналіз крові - прискорення ШОЕ, нормохромна анемія, помірний нейтрофільний лейкоцитоз іноді лімфоцитоз;

БАК: гіпергаммаглобулінемія, підвищення а2 -глобуліну, фібриногену.

Спочатку захворювання реєструється підвищення тиреоїдних гормонів і зниження ТТГ. Пізніше, у деяких випадках, спостерігається підвищення антитіл до тиреоглобуліну і мікросомальної фракції, які з'являються на 3-4 тижні і тривають до 6-12 місяців.

При проведенні УЗД виявляється велика кількість гіпоехогенних і анехогенних включень.

Цитологічний аналіз пунктату виявляє клітинний детрит, колоїд, дистрофію і проліферацію тиреоцитів, наявність багатоядерних гігантських клітин, гістиоцитів.

Лікування консервативне.

При легких формах захворювання використовують неспецифічні протизапальні засоби.

НІМЕСУЛІД в дозі 100 мг 3 рази на добу або ІБУПРОФЕН по 400 мг 2 рази на добу, або ДИКЛОФЕНАК НАТРІЮ чи КАЛІЮ по 50 мг 3 рази на добу.

Препарати ацетилсаліцилової кислоти призначають по 600 мг через 4 години до нормалізації температури з подальшим зниженням дози до 600 мг/добу.

При відсутності ефекту та при тяжких формах тиреоїдиту застосовують глюкокортикоїди - преднізолон - синтетичний дегідрований аналог гідрокортизону - гормону кори наднирків.

ПРЕДНІЗОЛОН - табл. 5 мг

Механізм дії преднізолону

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасна тиреоїдологія» автора Шкала Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гострий негнійний тиреоїдит“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Тиреоїдні гормони

  • Дифузний нетоксичний зоб, ендемічний зоб

  • Препарати йоду

  • Дифузний токсичний зоб

  • Збільшення щитоподібної залози.

  • Ушкодження органів дихання

  • Розлади травної системи

  • Дисфункція наднирників

  • Лікування дифузного токсичного зоба

  • Препарати тіамазолу

  • ЕСПА-КАРБ

  • ПРОПІЦИЛ

  • РОЗЧИН ЛЮГОЛЯ

  • Симптоматична терапія

  • АНАПРИЛІН

  • НОВО-ПАСИТ

  • ПЕРСЕН

  • Вітамінотерапія

  • ТІОТРИАЗОЛІН

  • Хірургічне лікування дифузного токсичного зоба

  • Лікування дифузного токсичного зоба радіоактивним йодом

  • Вузлові форми зоба

  • Консервативне лікування

  • Абсолютні протипоказання для призначення тиреоїдних гормонів

  • Хірургічне лікування

  • Показання для лікування радіоактивним йодом

  • Варіанти сцинтіграмц при функціональній тиреоїднш автономії

  • Тиреотоксична аденома

  • Гіпотиреоз

  • Порушення сечо-статевої системи

  • Препарати левотироксину натрію

  • Раціональна схема призначення замісної терапії синтетичними гормональними препаратами.

  • Симптоматична терапія.

  • Протианемічні засоби - препарати заліза

  • Вітамінотерапія

  • Гіпотиреоїдна кома -" холодна"

  • Рак щитоподібної залози

  • Тиреоїдити

  • Антибактеріальна терапія

  • Гострий негнійний тиреоїдит
  • Післяпологовий тиреоїдит

  • Хронічні тиреоїдити

  • Фіброзний тиреоїдит - зоб Риделя