Розділ «Тема 3. Маркетинг послуг»

Маркетинг житла включає забудову або пропозиції, продаж або оренду житла для окремих сімей, квартир і іншого майна. Цією діяльністю займаються агенти з торгівлі нерухомістю. Вони розміщують рекламну інформацію в газетах. Залежно від потенційних покупців, їх грошового капіталу, смаків і традицій будівельні організації пристосовують житлові будинки і масиви в місцях можливого і швидкого розпродажу. Прикладом цього є побудова висотних будинків з усіма вигодами в сільській місцевості.

Маркетинг зон господарської забудови включає в себе господарське засвоєння, продаж або здачу в оренду ділянок землі, окремих виробничих приміщень фірм, магазинів, складів тощо. Будівельні організації досліджують потреби фірм в земельних ділянках і пропонують комплексне вирішення проблем переробки сільськогосподарської продукції на території асоціацій, спілок і товариств.

Маркетинг капіталовкладень в земельну власність включає в себе благоустрій і продаж земельних ділянок як об'єктів вкладення капіталу. Покупцями таких ділянок виступають окремі фірми і особи, які після підвищення цін перепродають земельні ділянки. Продавці земельних ділянок розробляють складні маркетингові програми, щоб зацікавити можливих вкладників капіталу у земельну територію.

Маркетинг місць відпочинку має мету залучити туристів і відпочиваючих на курорти, санаторії, бази відпочинку. Цією діяльністю займаються бюро подорожей, готелі та інші заклади, а останнім часом і жителі сільських місцевостей, розвиваючи новий вид туризму - агротуризм. У західних країнах пропагандою місць відпочинку займаються всі міста, округи, штати і країни.

Маркетинг ідей (громадський маркетинг) - це своєрідна розробка, втілення у життя і контроль за виконанням програми, метою якої є сприйняття і рух цільовою аудиторією громадської ідеї. У процесі маркетингових ідей використовують сегментування, вивчають потреби, розробляють задуми, комунікації і стимули.

Комерційні діячі з громадського маркетингу досягають розуміння покупців про споживчі цінності товарів, намагання змінити відношення автолюбителів щодо ременів безпеки руху, спонукати широкі верстви населення робити прививки проти дифтерії тощо.

У процесі розробки стратегії досягнення громадських змін діячі з громадського маркетингу проходять всі стадії планування маркетингу (формування цілей, аналіз переконань, формування задуму ідей, визначення варіантів реалізації ідеї через комунікації, розробка плану маркетингу і розробка методики оцінки досягнутих результатів).

Громадський маркетинг- це дуже молодий вид маркетингу некомерційної діяльності, але без якого неможливо в сучасному інформаційно насиченому світі досягти вагомих результатів у маркетингу суспільних ідей.

3.2. Маркетинг знань та освітніх послуг

Здійснюючи маркетинг знань, необхідно відзначити наступне: виникнення нової економіки пов'язане значною мірою з поширенням Інтернету та інформаційно-комп'ютерних технологій.

Оскільки інформаційний потік наростає, а світ стає складнішим, істотно зростає значення освіти і науки як чинника, який дозволяє людині грамотно керувати економікою.

Суть поняття "маркетинг знань" можна розкрити в наступних тлумаченнях:

o "маркетинг знань" - це складова частина маркетингу фірми, тобто маркетинг її нематеріальних активів;

o "маркетинг знань" - це встановлення довірчих партнерських взаємовідносин між фірмою, її співробітниками та клієнтами (споживачами) в процесі співпраці у формі нематеріального активу для отримання максимального прибутку.

Досвід підтверджує важливість позицій маркетингу знань, здійснення якого необхідно на державному рівні, а саме:

o придбання й адаптація глобальних знань, а також розвиток сфери знань на місцевому рівні;

o інвестиції в людський капітал для розширення можливостей засвоєння та застосування знань;

o інвестиції в технології, що допомагають здобувати і засвоювати знання. Для того щоб постійно скорочувати дефіцит знань, організації (фірми) повинні вирішувати такі найважливіші завдання:

o придбання знань - використання наявних у світі знань і їх пристосування до потреб організації (наприклад, за допомогою режиму вільної торгівлі, залучення іноземних інвестицій та укладання ліцензійних угод), а також отримання нових знань шляхом проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

o засвоєння знань (наприклад, створення можливостей для навчання упродовж всього життя, розвиток системи вищої освіти);