Розділ «3. ЗМІСТ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МАРКЕТИНГУ»

3) забезпечення обґрунтованості рішень, які приймаються в галузі виробничо-збутової діяльності;

4) підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства та окремих товарів;

5) зниження собівартості продукції та загального рівня цін, тобто забезпечення цінової конкурентоспроможності.

3.3. Принципи класифікації маркетингу

У зв' язку з тим, що галузь маркетингового впливу дуже велика і не можливо обмежити її розповсюдження, існує дуже широка маркетингова класифікація, яка пропонує відповідну спеціалізацію маркетингової діяльності з метою підвищення її ефективності. В якості основних принципів класифікації сучасного маркетингу виділяють такі:

o За сферами діяльності:

o маркетинг товарів;

o біржовий маркетинг;

o банківський маркетинг;

o маркетинг послуг;

o маркетинг перепродажів.

Багато дослідників у цій галузі економіки, у тому числі і Ф.Котлер [112], виявляють характерну специфічну рису класифікації маркетингу в залежності від сфери діяльності, виділяючи при цьому "маркетинг послуг" [123;106;114;117;125], який являє собою додатковий елемент у комплексі з виробничим маркетингом; який, в свою чергу, що згадується ще як "маркетинг товарів", орієнтується на використання останніх технічних досягнень для створення нової й удосконалювання існуючої продукції з метою присвоєння їй кращих експлуатаційних характеристик, здатних задовольнити нові сховані потреби споживачів [68]; "маркетинг ідей" (діяльність за пропозицією на ринку нових ідей); "маркетинг місць" (зусилля, які здійснюються стосовно конкретних місць); "маркетинг організацій", який має напрямок у сфері формування позицій цільових аудиторій стосовно конкретних організацій; і т. ін. [36]. 1. У залежності від виду товарів:

o маркетинг товарів споживчого призначення (споживчий маркетинг);

o маркетинг товарів промислового призначення (промисловий маркетинг).

В.А. Васильєв і Р.А.Логуа, розвиваючи тему маркетингу, категорично наполягають на зазначенні в ньому основних двох напрямів - науково обґрунтованої концепції і практичного маркетингу [11]. Перший напрям має всеохоплюючий, універсальний характер в якості концепції виробництва і збуту продукції. За твердженням авторів, хто б не займався у сфері даного виду маркетингу - "підприємства добувної чи обробної промисловості, оптові чи роздрібні торговці, і незалежно від масштабів їхньої діяльності, усі вони керуються загальною методологією, яка складає його суть" [11, с.101]. Що стосується другого різновиду, то однорідним і всепоглинаючим його назвати неможливо, тому що "у різних сферах виробничої діяльності він має істотні особливості з погляду кола розв'язуваних проблем" [11, с.101]. І вже тільки цю частину маркетингу можна підрозділяти на маркетинг товарів, послуг, ідей і т. д.

Протягом останнього десятиріччя найбільший інтерес привертає сфера "маркетингу товарів", тому що в цій області багато нерозв' язаних проблем [38;32]. Крім того, в даному виді маркетингу прийнято зазначати ще два основних підвиди: 1) маркетинг споживчих товарів, який має орієнтацію "усієї виробничо-збутової системи компанії на використання останніх технологічних досягнень для створення нових моделей споживчої продукції, котрі відрізняються не тільки

кращими експлуатаційними характеристиками, але й в ряді випадків, задовольняють нові види потреби" [68, с.68]; 2) промисловий маркетинг являє собою маркетинг промислових товарів або інакше маркетинг товарів виробничо-технічного призначення, який направляє всі зусилля на пошук нових технологічних рішень у виробничому процесі, а також на розробку нових видів засобів виробництва, котрі дозволяють промисловому споживачу знизити витрати і підвищити продуктивність праці [59]. У свою чергу, промисловий маркетинг підрозділяється на:

o маркетинг сировини;

o маркетинг капітального майна.

2. У залежності від орієнтації маркетингової діяльності виділяють такі види маркетингу: