Розділ «10. ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПРОДУКЦІЮ ФІРМИ»

де ЦДгран. - величина граничної ціни досліджуваного устаткування.

Як вказують автори формули (10.45) [75], недостатньо множення ціни машини аналога на поправний коефіцієнт, тому що для більш точного визначення граничної ціни досліджуваного устаткування, поряд з обговореними раніше закономірностями, необхідно враховувати ще і той факт, що ціна, яку "споживач готовий платити за устаткування виробничого призначення за інших рівних умов прямо пропорційна віддачі ((екс), яку він (споживач) від цього устаткування очікує одержати" [75]. Таким чином, для визначення досліджуваного показника необхідно враховувати і різницю між технічним рівнем досліджуваної машини й аналога. У відносному вираженні експлуатаційна продуктивність ((екс) визначається на підставі основного рівняння функціонування устаткування.

Для коректування рівняння (10.45) необхідно знайти відношення розрахункових величин експлуатаційних продуктивнос-тей ((екс) досліджуваного устаткування і машини-аналога. Ця дія здійснюється з метою запобігання подвійного обліку тих самих показників у результаті того, що всі необхідні класифікаційні і функціональні показники призначення, що впливають на економічну сторону, однак у ньому упускається означена прямо пропорційна залежність ціни від експлуатаційної продуктивності (Оекс.). Таким чином, уведене відношення є ще одним поправним коефіцієнтом:

де: Кпопр - поправний коефіцієнт, що враховує відмінність експлуатаційних продуктивностей досліджуваного устаткування і машини-аналога.

Однак, як зауважують автори [75], для забезпечення вірогідності проведених обчислень необхідно досягти максимальної відповідності показників призначення аналізованого устаткування і машини-аналога. Ця дія є обов'язковою для того, щоб сформувати єдину базу порівняння і виявити економію чи перевитрату коштів при придбанні того чи іншого устаткування.

Для досягнення зазначеного ефекту досить замінити значення всіх класифікаційних і функціональних показників призначення аналога, що враховуються при розрахунку експлуатаційної продуктивності машини-аналога (<2екс.д.) на відповідні значення, властиві досліджуваному устаткуванню. Таким чином, з' являється необхідність визначення ще одного показника, який надалі буде використовуватися як експлуатаційна продуктивність машини-аналога, зведена до показників призначення досліджуваного устаткування (0екс.А..прив .). Виходячи з цього, поправний коефіцієнт матиме такий вид:

Крім того, за зауваженнями тих же авторів, щоб уникнути неточності розрахунків, потрібно виявити акуратність при визначенні експлуатаційної продуктивності обох видів устаткуван-

ня, щоб ні в якому разі не врахувати показники, які не мають ніякого відношення до характеристик даного устаткування.

Гранична ціна досліджуваного устаткування теоретично обґрунтовано може бути визначена за формулою (10.48) [75]:

Виходячи з тверджень існуючої методики [75], маса будь-якого устаткування знаходиться у функціональній залежності від класифікаційних і функціональних показників призначення, а саме лінійних, силових, теоретичних, продуктивних та інших, і виражається функцією Р3.

Таким чином, на даному етапі основною задачею є визначення і виведення вказаної вище функції.

Аналіз публікацій, спрямованих на визначення маси різних видів устаткування через виведення її функціональної залежності від функціональних і класифікаційних параметрів призначення, свідчить про незаперечний факт, що багатьом авторам [12;55] удалося досягти поставленої мети шляхом побудови шуканої функції через мультиплікативне вираження, що, крім теоретичної обґрунтованості, забезпечує ще і досить висока відповідність розрахункових результатів практичним спостереженням, що говорить про максимальну придатність даного методу для використання в реальних виробничих умовах.

Спираючись на досвід попередніх авторів, основна мета подальшої роботи має бути спрямована на побудову в мультиплі-кативній формі емпіричної залежності. Однак перш ніж приступити до цього процесу, необхідно зробити істотне зауваження, яке полягає в тому, що найбільш вагомі показники призначення, які роблять істотний вплив на масу устаткування (М), незалежно від його класу й виду, можуть бути виявлені тільки на етапі остаточного визначення емпіричної формули. Тому найбільш компетентні дослідники в даній сфері наукової діяльності радять проводити аналіз цієї залежності спочатку в загальному виді, не прив'язуючи його ні до будь-якого конкретного устаткування. Виходячи з цього, вищевказана формула в мультиплікативній формі має такий вид [92]:

де: КМ - коефіцієнт пропорційності, який визначає вплив якості

виконання проекту на масу устаткування;

21,...,Хп - показники ступеня, або інакше коефіцієнти регресії, які визначають вагомість впливу відповідних показників призначення на масу досліджуваного виду устаткування, рівень яких визначається з використання коефіцієнта варіації, котрий розраховується за формулою (10.34).

Методом, аналогічним визначенню функціональної залежності маси устаткування від його показників призначення, є можливість виведення рівняння, яке описує залежність ціни устаткування від його маси. Виходячи з цього, Б3 набуде виду:

де: х - показник ступеня (коефіцієнт регресії), який визначає вагомість впливу маси устаткування на його ціну; Км - коефіцієнт пропорційності, який визначає вплив величини маси на ціну устаткування.

Таким чином, одержимо остаточний вид даного виразу, який можна використовувати для будь-якого класу устаткування [75]:

Виходячи з наведених доводів, можна зробити висновок про те, що рівняння (10.51) є найбільш зручним для опису економічної сторони досліджуваного устаткування, тому що воно відбиває не тільки ціну машини, а й показує ступінь впливу найбільш важливих показників призначення на її рівень, а також значущість якості та надійності машини у процесі ціноутворення.