Розділ 7. ВИРОБНИЧА І ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

2. Визначення споживачів продукції. Виділяються споживачі постійні, сезонні та тимчасові. На кожного споживача складається »картка споживача», в яку заносяться дані у міру виконання робіт, а саме:

• найменування організації, що одержує вантаж;

• точна адреса, телефон;

• середньодобовий обсяг перевезень (т);

• дні завезення вантажів;

• години роботи одержувача;

• нормативний час вивантаження автомобіля.

3. Визначення добового постачання продукції споживачам. Добове постачання продукції визначається діленням річної потреби в продукції на число робочих днів на рік. Добове постачання повинне узгоджуватися із споживачами. При визначенні добового постачання необхідно враховувати той факт, що продукція може поступати споживачам у разовій тарі та упаковці. Для визначення маси вантажу необхідно використовувати прийняті обсяги ваги та питомі обсяги вантажів, переводити їх у тонни.

4. Визначення можливостей вантажних робіт на складах оптового підприємства і розвантажувальних робіт у споживачів. Можливості визначаються рівнем використання механізмів на складах оптового підприємства й у споживачів. Для кожного конкретного випадку проводиться аналіз рівня механізації робіт. Після аналізу визначаються й обґрунтовуються, а якщо необхідно, то й розробляються нормативи часу на навантажувальні та розвантажувальні роботи.

5. Складання карт дислокації споживачів,

6. Визначенім відстані перевезення вантажу.

7. У групування споживачів за напрямами та величиною постачання. У групування споживачів дає можливість визначити вантажопотоки в різні райони. Вантажопотоки можуть бути зображені у вигляді простих схем. Для цього використовується карта району перевезень, на яку нанесені пункти відправлення і призначення вантажу, тобто вантажоутворювальні

і вантажопоглинальні пункти. Карту району перевезень ділять на квадрати послідовним нанесенням на рівній відстані взаємно перпендикулярних ліній. Одержані таким чином квадрати кодують за типом шахівниці. Знаючи кількість вантажу, що підлягає перевезенню з пунктів відправлення в пункти призначення, вибирають масштаб і відповідно до нього наносять вантажопотоки лініями певної ширини.

Вантажопотоки можуть також мати вигляд картограми, тобто зображатися на карті за дійсними шляхами переміщення вантажів.

Таким чином, створюється наочна схема перевезень між пунктами відправлення і призначення вантажів, визначається обсяг транспортної роботи в тонно-кілометрах, встановлюється найбільш вигід не розташування стоянки автотранспорту, щоб непродуктивні пробіги з гаража до місця роботи або назад були мінімальними.

У групування споживачів за величиною постачання дає можливість виявити споживачів великих і дрібних партій продукції.

8. Обґрунтування і вибір типу рухомого складу для постачання продукції споживачам. Для правильного вибору типу автомобіля необхідно враховувати такі чинники, як:

1) відповідність транспортного засобу роду вантажу, що перевозиться, його упаковці, розміру партії вантажу та відстані перевезення;

2) дорожні умови, потужність обслуговуваного підприємства (тип і потужність навантажувально-розвантажувальних засобів та їх відповідність вантажопідйомності рухомого складу).

Критерієм вибору гину автомобіля може бути один з наступних показників - годинна продуктивність, собівартість перевезення, приведені витрати та ін.