Розділ 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТОВАРНОМУ РИНКУ

4) інформувати принципала про необхідність проведення переговорів;

5) сприяти укладенню між принципалом і замовником взаємовигідного договору купівлі-продажу в обсязі не меншому ніж узгоджена сума (мінімальна квота, яка може бути встановлена на рік);

6) проводити консультування потенційних клієнтів з правових і комерційних питань;

7) надавати принципалу звітність про свою діяльність, стан ринку, ціни, умови платежу і т. д.

У свою чергу в обов’язки принципала входять:

1) забезпечення агента необхідними матеріалами (рекламними, ознайомлювальними);

2) надання агенту інформації щодо орієнтовних цін на товари;

3) передача через агента комерційних пропозицій потенційним замовникам;

4) своєчасна виплата винагороди, що належить агенту за сприяння проведенню операції.

У товарному забезпеченні суб’єктів ринку помітну роль відіграють дистриб’ютори, що займаються перепродажем товарів.

Виробники, які користуються послугами таких торгових посередників, звичайно прагнуть укласти з ними угоди на тривалі терміни.

Іноді такі угоди укладають на невизначений час з правом розірвати її з повідомленням в обумовлені терміни.

Дистриб’юторська фірма тісно пов’язана з товаровиробником, але не є його дочірньою (залежної) організацією, хоч і розділяє з ним певний комерційний ризик. На українському товарному ринку діє чотири типи дистриб’юторських фірм:

1) фірма - ексклюзивний (генеральний) дистриб’ютор, діяльність якої заснована на методі виключного розподілу (конкретний товар продається в усіх ринкових зонах тільки даним торговельним підприємством);

2) фірма - ексклюзивний дистриб’ютор, зв’язана виключним договором з іншою торговельною фірмою, якій вона зобов’язана поставляти товари;

3) фірма-дистриб’ютор, що має господарські зв’язки з безліччю виробників, проте на території певного регіону взаємодіє тільки з однією компанією, якій продає продукцію, що купується;

4) фірма-дистриб’ютор, що має багато постачальників продукції за кордоном і зв’язана господарськими відносинами з багатьма споживачами.

Операції за дистриб’юторськими угодами здійснюються торговими посередниками від свого імені і за свій рахунок. Це означає, що торговий посередник сам виступає стороною договору як з виробником, так і з кінцевим покупцем і стає власником товару після його оплати.

Операції в рамках дистриб’юторської угоди належать до операцій з перепродажу товарів. Розрізняють два види таких операцій:

• до першого виду належать операції, в яких торговий посередник щодо виробника виступає як покупець, що купує товари на основі договору купівлі-продажу. Він стає власником товарів і може продавати їх на свій розсуд на будь-якому ринку і за будь-яку ціну. Відносини між виробником і таким посередником припиняються після виконання сторонами своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу;